Поезія - Форум
Субота, 10.12.2016, 07:00




Сайт Українських Націоналістів
ГоловнаМій профільВихід
· RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Форум » Культура » Поезія (Патріотичні вірші)
Поезія
НаціоналістДата: Четвер, 24.12.2009, 10:47 | Повідомлення # 1
Група: Адміністратори
Повідомлень:
56
Нагороди: 3
Статус: Офлайн
ЄВРОПІ

Ми тут жили ще до часів потопу.
Наш корінь у земну вростає вісь.
І перше, ніж учити нас, Європо,
На себе ліпше збоку подивись.

Ти нас озвала хутором пихато.
Облиш: твій посміх нам не допече,
Бо ми тоді вже побілили Хату,
Як ти іще не вийшла із печер.

Живи собі, уходжено і сито.
Ми не питаєм з усміхом кривим,
Якою б ти була у цьому світі,
Аби ми плуг, і колесо, і жито
Не дарували пращурам твоїм.

Ми ж не виказуєм, яку недолю
Тобі вістило знаками біди,
Аби козацький стан у Дикім полі
Не зупинив азійської орди.

Живи собі. Ми зі своїм уставом
Не сунемось до тебе в монастир.
Але дозволь і нам за отчим правом
По-своєму облаштувати двір.

Так, ми в ґешефтах - і невмілі, й сірі.
Ви ж на торгах сягнули верховіть,
Та навіть вам шагреневої шкіри
В роковий час усе ж не докупить.

Земні діла сповна оплатить небо.
І в Судний День воздасться всім ущерть:
І тим, хто зрадив побратимство Ельби,
І тим, хто сербів рокував на смерть...

Життя мина... Усі ми перебудем:
Хто - при бандурі, хто - при гамані.
А що вже по собі залишим людям,
Судити не тобі, і не мені.

Відкриті наші предківські чертоги
Усім, хто має помисли незлі.
Прийдіте з миром! Та, заради Бога,
Не вчіть нас жить на батьківській землі!

У кожного - свої герби й знамена,
Свій лад і чин в державі й при столі,
Ми всяк своєї долі ковалі:
Вам до душі вертка синиця в жмені,
А нам до серця - в небі журавлі.

Такі ми є. А ви такі, як є.

(Борис Олійник)


Слава Україні!
ПатріотДата: Понеділок, 28.12.2009, 16:38 | Повідомлення # 2
Група: Друзі
Повідомлень:
39
Нагороди: 3
Статус: Офлайн
Любіть Україну

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,

у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…

Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,

в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..

Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…

Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею

(Володимир Сосюра)


Здобудеш Українську Самостійну Соборну Державу, або загинеш в боротьбі за неї!

Повідомлення відредагував Патріот - Понеділок, 28.12.2009, 16:39
НаціоналістДата: Середа, 30.12.2009, 14:59 | Повідомлення # 3
Група: Адміністратори
Повідомлень:
56
Нагороди: 3
Статус: Офлайн
УКРАЇНІ

Плюндруються твої сади,
Твоє чужинець поле крає.
Вже лицарів твоїх сліди
У полі вітер замітає.

Та все ж люблю тебе, ясна,
Як гнаний син нещасну матір.
Тобі по краплі, всю, до дна
Готовий кров свою віддати.

І не страшить мене Сибір,
І не страшать кайданів дзвони.
Велика Україно, вір:
За тебе встануть ще мільйони.

І лицемір’я упаде,
І славословіє погине.
Розправить крила молоде
Безсмертне плем’я України.

(Олесь Гончар)


Слава Україні!
CnizhunkaДата: Середа, 15.08.2012, 16:34 | Повідомлення # 4
Група: Користувачі
Повідомлень:
2
Нагороди: 0
Статус: Офлайн
НІЧ
Ніч. Знову небо кличе
Поринути у сон,
де зорі кароокі
танцюють в унісон.
Де місяць напівсхудлий
Освітлює пітьму,
де корбалель міжлунний
оспівує луну.
Де чари мають змогу
полинути у вись,
щоб зранку ти помітив,
що мрії вже збулись.
(Більше віршів, конкурсів, цікавих зустрічей шукайте на сторінках журналу «Дніпро»)
Форум » Форум » Культура » Поезія (Патріотичні вірші)
Сторінка 1 з 11
Пошук: