Субота, 19.08.2017, 20:47




Сайт Українських Націоналістів
ГоловнаМій профільВихід
· RSS
Категорії розділу

Новини [1252]
Анонси [39]
Відео [40]
Заяви [31]
Дописи [156]
Звернення [57]
Цей день в історії [51]

Наша газета

Наше радіо

Голос Свободи

Статутні документи

Статут ВО "Свобода"

Програма захисту українців

Національна конституція (проект ВО "Свобода")

Програма ВО "Свобода"

Реклама


Відео онлайн

Сторінки історії

Фотоальбом

Історичні фото

Патріотичні зображення

Фото ВО Свобода

 
Головна » 2014 » Жовтень » 29 » Зливають не СВОБОДУ – зливають Україну!
18:17
Зливають не СВОБОДУ – зливають Україну!

Націоналісти до останнього виборюватимуть свій однозначно прохідний результат. Боротьба триває!

27 жовтня – підрахунок голосів на сайті ЦВК до Верховної Ради України. Уже ближче до полудня прихильники ВО "Свобода", які віддали голоси за націоналістичну політичну силу і, відповідно, щиро вболівають за неї, зауважують дивну тенденцію. Показник "Свободи" мовби хто застовбичив на позначці 4,7% голосів. Цей результат змінюється винятково у межах кількох сотих (!!!) відсотка упродовж як цього, так і всього наступного дня…

Іще теля не народилося, а баба уже з довбнею стоїть

Попри те, що у понеділок 27 жовтня "Свободі" до проходження в Раду бракує всього три десятих (!) відсотка голосів і результат на той час іще ой який попередній, на багатьох телеканалах ситуацію уже коментують упевнено і категорично: "Свобода" ‒ не проходить. Десь під обід 27 травня мов Пилип з конопель вигулькує організація "Опора" і, вочевидь, аби "прогнутися" перед господарями, поспішає заявити, що на сайті ЦВК точно все правильно рахують. Бо у неї нібито є свій паралельний підрахунок голосів, який засвідчує: "Свобода" не проходить. Як то кажуть: іще теля не народилося, а баба уже з довбнею стоїть. Дуже швидко з'ясовується, що ніякий той підрахунок не паралельний. Є невелика кількість протоколів з мокрими печатками з дільниць. Але, вочевидь, для піар-підтримки фальсифікацій підступно запущену інфу поширюють на увесь світ. У соціальних мережах мислячі люди масово пишуть пости: "Свободу" свідомо зливають.

Фактично під час підрахунку голосів українці стають свідками нового витка війни зі "Свободою", яка розпочалася іще під час правління режиму Януковича в різних формах і варіантах ‒ і тихою сапою, і бульдозером ‒ ведеться до наших днів.

Прагнення не пустити "Свободу" в парламент, може, не було б таким очевидним, якби у день виборів усі без винятку екзит-поли не показали упевнене проходження націоналістів до Верховної Ради. Національний екзит-пол дає ВО "Свобода" 6,3% голосів. Екзит-пол "Україна. Парламентські вибори-2014", проведений Центром "Соцмоніторинг" та Українським інститутом соцдосліджень ім. Яременка, показує 5,8%. За даними Міжнародного екзит-полу, оприлюдненого на прес-конференції в "УНІАН", ВО "Свобода" набирає 5,8%. За даними екзит-полу від Студії Савіка Шустера у ВО "Свобода" – також5,8%. За даними Телевізійного екзит-полу "ICTV", проведеного "TNS", ВО "Свобода" набирає 6,03%.

За три дні (!) до виборів над рейтингом "Свободи" "трудилися" соціологи ‒ збивали

Дивні речі починають відбуватися довкола "Свободи" тижні за два до початку виборів. Окремі аналітики у своїх політичних прогнозах про "Свободу" узагалі не згадують, немовби ця партія стала невидимкою. Наприклад, 21 жовтня на сайті "Української правди" з'являється тенденційна стаття, у котрій групі експертів замовляють аналіз програм "провідних політичних сил". В результаті поважні експерти в поті чола аналізують всякий непотріб, який узагалі варто було б викинути в смітник – програму Тігіпка, програму прорегіоналівського "Заступу", програмові труди комуністів та регіоналівського "Опозиційного блоку". Натомість про "Програму захисту українців" ВО "Свобода" ‒ анічичирк. Навіть НЕ ЗГАДУЮТЬ про "Свободу", мовби її взагалі не існує.

У статті хіба заявлено, що її пописало котресь "VoxUkraine для УП". Зловіще замовчування в останні передвиборчі дні переростає в цілеспрямований тролинг. Наприклад, політтехнолог Партії регіонів на виборах 2012 року Тарас Березовець стає одним з найпопулярніших аналітиків і як мантру з усіх телеканалів вторить тезу, що "Свобода" не пройде. Що вона, мовляв, "не виправдала довіри виборців" і таке інше. А 22 жовтня, рівно за три дні до виборів, до "теоретичної частини" долучають "речові докази" ‒ фальшиві соціологічні дослідження. Низка соціологічних фірм викидають "нагора" опитування, у яких "Свободі", ніби між іншим, прогнозують "трохи більше ніж один відсоток". Усе точнісінько, як за Януковича. Власне, чого дивуватися: соціологічні фірми залишилися ті ж самі. Це і структура Горшеніна, і Фонд "Демініціативи ім. Ілька Кучеріва" Ірини Бекешкіної, і багато інших. Відверту замовність "соціологічних досліджень" яскраво відтінює той факт, що деякі соціологи намагаються "підтягнути" передвиборчий проект "Заступ", якому малюють 5,6 відсотка. Мовляв, ото така дивина чудернацька, що "Заступ" виборців заворожив. Просто-таки політтехнологічними стежками Наталки Королевської та її "України вперед", яку за Януковича теж тягнули за вуха штучними соцдослідженнями, та так і не дотягли.

Ця фальшива соціологія має чітку мету – понизити рейтинг "Свободи", переконати виборців, що націоналісти не мають шансів пройти в Раду, а отже вибір треба робити на користь іншої політичної сили. Чому, власне, така відверта "чорнуха". Іще на початку жовтня опитування показують "Свободі" щонайменше 6,3 відсот¬ка (дослідження Центру "Соціальний моніторинг" спільно з Українським інститутом соціальних досліджень ім. Олександра Яременка). І це попри масштабну кампанію дискредитації, яку тривалий час вели проти націоналістів у ЗМІ! А що ближче до виборів – то рейтинг націоналістів зростає ‒ свободівці відчувають це на зустрічах із виборцями. Тому і постає завдання терміново його "збити". Націоналістична політична сила, яка була головною рушійною силою боротьби з режимом Януковича, яка вистояла холодний Майдан, яка буквально з перших днів вступила у рішучий бій з окупантом на сході, яка завжди 100-відсотково голосувала за потрібні українцям законопроекти – для когось у новому парламенті стає надто небезпечна і непотрібна. Тут уже не до реверансів і дотримання чесних правил боротьби. Вочевидь, найбільший "гріх" "Свободи" в тім, що вона не піддається політичній дресурі – завжди має і обстоює власну думку. Яскравий приклад – голосування за "особливий статус" для окупованих регіонів Донеччини та Луганщини 16 січня цього року. "Свобода" була єдиною фракцією, яку не вдалося "нагнути", і не проголосувала "за". Натомість представники інших фракцій за умови таємного голосування (тобто достеменно знаючи, що це не позначиться на їхніх рейтингах) – готові були рідну маму продати.

Зі замовними рейтингами, до слова, усе зрозуміло. Аби соціологічна фірма провела дослідження – потрібні чималі гроші, які хтось мусить заплатити. Себто сучасна українська соціологія працює за тими ж правилами, що й усякий інший бізнес. Точнісінько так само, як і більшість журналістики. Журналісти, як і соціологи, ‒ живі люди. Вони хочуть їсти і мусять зароб¬ляти гроші на життя. Тож з нинішнім рівнем безробіття вони нерідко мусять працювати у приватних ЗМІ, створених спеціально для захисту чиїхось олігархічних інтересів.

Майже дворічна медіа-війна

Безумовно, війна зі "Свободою" розпочалася іще задовго до цих позачергових виборів. Власне тієї миті, коли "Свобода" переступила поріг Верховної Ради і з вуличної партії перетворилася на впливову парламентську політичну силу. Особливо небезпечну для політичних фарбованих лисів, ставлеників Кремля та зокрема ж для самого Путіна. Саме тоді розпочинається щедро профінансована, у тім числі з Росії, медійна атака на політичну силу націоналістів. Низка приватних олігархічних ЗМІ розпочинають кампанії з викриття "злодіянь" свободівців. Від літа 2013 року "Свобода" переживає незліченну кількість прицільних точкових ударів по своєму членству – публікацій та телесюжетів, побудованих часто на відвертій брехні. Чого вартує "діяльність" приватної газети "Експрес" тютюнового барона Починка (власника тютюново-цигаркових кіосків) і приватних телеканалів медіа-магната мера Львова і засновника "Самопомочі" Андрія Садового. Подейкують, що виступи проти свободівки Ірини СЕХ та запущена брехня проти неї (коли, наприклад, поліестерову штучну шубу подали як дорогу норкову!) – то діло рук саме Садового та його численних приватних ЗМІ.

Але всупереч очікуванням тролів і заклинанням придворних "політологів", що "Свобода" нібито "не виправдала довіри виборців" (хоча чим саме не виправдала – конкретної притомної відповіді на це запитання нема!) – відбувається дещо неочікуване. Свободівці виявляються нечувано "живучими" ‒ більшість з них проходять крізь болото, як танк крізь хащі, і невмолимо і вперто рухаються вперед. Ба більше! Українці виявляються значно здатнішими до політичного аналізу, аніж того би хотілося маніпуляторам. Екзит-поли засвідчують, що у "Свободи" викристалізувався свій особливий вдумливий виборець, який не ведеться на маніпуляції телевізійних тролів і не ковтає бездумно телевізійну лапшу, а сам аналізує побачене й почуте. Цей виборець, безумовно, має до "Свободи" купу зауважень і претензій (свободівці – звичайні люди, не можуть бути святими), але сприймає українську політичну силу "за великим рахунком". Себто за ті глобальні, важливі для суспільства речі, які вона робить і в яких іще жодного разу не схибила. Цей освічений та інтелектуальний виборець голосує за "Свободу" через те, що вона – самовіддано боролася проти режиму Януковича, вистояла холодний Майдан, а з першого дня вторгнення кремлівського агресора взяла участь у війні з ворогом. Тому що насправді не зрадила своїх виборців ‒ завжди 100-відсотково голосувала за потрібні для українців закони. Тому що написала понад 900 законодавчих ініціатив і завжди пропонувала те, що здатне реально ЗМІНИТИ чинну олігархічно-кримінальну систему суспільства. А саме: люстрацію, заборону комуністичної ідеології, оприлюднення прізвищ агентів ФСБ у складі командування українського війська тощо. Себто все те, за що Кремль вельми хотів би українських націоналістів… задушити.

Гіркі вибори в умовах війни: Кремль знову здобуває потужне парламентське лобі

Вибори 2014, до слова, показують не тільки те, що передвиборчі маніпулятивні технології в Україні працюють не гірше, аніж за Януковича. Ці вибори доводять, що шляхетна політична культура іще, м'яко кажучи, в Україні не сформувалася. Наприклад, журналісти та громадські діячі, які тривалий час заповзято боролися зі "Свободою" яко буцімто "незалежні експерти", виявилися дуже навіть зацікавленими у штучному пониженні рейтингу націо-налістів. Наприклад, "офігенно незалежний" Мустафа Найєм опинився у прохідній частині Блоку Петра Порошенка. А кришталево "неупереджений" громадський діяч Єгор Соболєв – у списку партії Андрія Садового. Себто усі "супер-пупер" незалежні виявилися звичайними суб'єктами політичної боротьби за владу. А якщо ти сидиш у партійному списку, як гриб під сосною, – то вже ніяким "незалежним експертом" не можеш бути.

Вибори в умовах війни, як то не сумно, проводять в парламент потужне лобі Путіна – одіозних регіоналів з так званого "Опозиційного блоку". Себто всіх тих, проти кого стояв Майдан і хто прямо чи опосередковано причетний до загибелі Небесної Сотні. У складний і непевний воєнний час одіозні особини, викохані режимом Януковича, немов ті гадюки пролізли у парламент крізь численні мажоритарні округи на сході та півдні України. Себто розроблена в адміністрації президента Януковича змішана виборча система і цього разу сумлінно на нього попрацювала. Янека вже нема – а його твориво ще працює! Хтось може сказати, що от "Опозиційний блок" стільки набрав – то що ж поробиш. Але ж партія, на руках котрої кров Героїв Майдану і членство котрої мало би на сьогодні як мінімум нудитися в СІЗО, проводила свою окозамилювальну рекламну кампанію в умовах повного сприяння. Або як мінімум – неперешкоджання. Численні рекламні ролики з солодкими соціальними обіцянками (підвищення пенсій, зарплат – одне слово, таке собі трохи видозмінене януковичівське "покращення") пістріли практично на всіх без винятку телеканалах – підтверджуючи той факт, що гроші таки не пахнуть. Агітацією зухвалих регіо¬налів були заліплені вулиці усіх без винятку українських міст. До кожного, хто в Києві виходив із метро – підбігали численні жіночки з дорогими газетами "Опозиційного блоку" у руках – аби негайно їх втулити. Той гіркий факт, що багатостраждальний Слов'янськ та Маріуполь голосували за "Опозиційний блок", засвідчує: кремлівська пропаганда з російських телеканалів та деяких приватних олігархічних ЗМІ настільки глибоко в'їлася у свідомість деяких людей – як іржа ‒ що вони навіть не усвідомлюють, що знову вибирають тих, котрі принесли у їхні домівки війну, смерті і страждання. Нема сумніву, що підтримувана Кремлем ригівська контрреволюція також входить до списку тих, котрі на цих виборах "замовили" СВОБОДУ. Сюрприз, а насправді доволі прогнозована річ ‒ підтримка "Самопомочі" Андрія Садового. Цей факт свідчить: гарний образ в телевізорі – все. Конкретні справи – ніщо.

Чимало людей так і не мали можливості з'ясувати, що імідж "великого господарника", який Андрієві Садовому сотворили його приватні телеканали (точнісінько так само як колись у Києві образ "господарника" Черновецького), ‒ насправді мильна булька. Садовий яко мер багато років поспіль не міг собі дати ради навіть з огидним смородом, який стовпом стояв на вулицях старого міста. У деяких львівських кварталах і в мороз, і в спеку так безбожно смерділо, що у львів'ян та туристів на очі наверталися сльози. А особливий шарм і шик старого Львова – це аж ніяк не заслуга Садового, а ‒ жителів древнього міста. Список же "Самопомочі", за винятком загадкового комбата Семенченка і може іще кількох – це, значною мірою, чиновники з міської ради Садового, які переважно пороху не нюхали – ні на майданах, ані війнах не воювали, вичікували тихенько скраю, зате чемно носили папери з кабінету до кабінету. Стосовно Семенченка – ні для кого уже не секрет, що цей чоловік, з якого штучно створили комбатантську легенду і який останнім часом воював переважно на телебаченні та в соціальних мережах, ‒ це людина зі зміненим іменем і прізвищем. Насправді це ‒ Костянтін Грішин. І він, до слова, уже раніше брав участь у виборах. Чому Грішин став Семенченком – загадка. На передачі "Інсайдер" на українському телеканалі "ICTV" 10 жовтня Семенченко вперше зізнався, що був раніше Костянтіном Грішиним. Себто загалом результат волевиявлення засвідчив: має рацію "Свобода", яка вимагає забезпечити усім без винятку політичним силам рівний доступ до ЗМІ, аби українці мали можливість вибирати реальні справи, а не роздуті в трубку телевізора політичні проекти.

ЩО ДАЛІ?

"Свобода" все одно буде в парламенті – уже пройшло сім свободівців-мажоритарників, зокрема яскраві Андрій ІЛЛЄНКО, Юрій ЛЕВЧЕНКО, Олег ОСУХОВСЬКИЙ, Юрій БУБЛИК, Михайло ГОЛОВКО, Олександр МАРЧЕНКО, Сергій РУДИК. Політична сила очікує, коли результат парламентських виборів буде пораховано за протоколами із мокрими печатками. І якщо він різнитиметься від її паралельного підрахунку (а за цим паралельним підрахунком "Свободи" у неї є 5,4%, ідеться власне про протоколи з мокрими печатками!) – виборюватиме своє проходження в Раду.

"Товариство! Побратими-свободівці і наші прихильники! Закликаю всіх не впадати у відчай! Борімося на дільницях за кожен голос! Не здаватися! Результати нашого паралельного підрахунку (з протоколами) додають оптимізму ‒ при майже 80% у нас 5,23% і хороша тенденція росту! Плюс ‒ зафіксовані фальсифікації на окремих дільницях. Дані на сайті ЦВК ‒ це не протоколи з мокрими печатками.

Прошу максимальної мобілізації! Путіну не бачити Парламент без "Свободи"! Так переможемо!", ‒ пише лідер "Свободи" Олег ТЯГНИБОК 28 жовтня на своїй сторінці в соціальній мережі...

Боротьба триває!

А ТИМ ЧАСОМ…

Уже котрий день після виборів у соціальних мережах та ЗМІ ширяться заяви про безпрецедентні випадки фальсифікації результатів волевиявлення у Донецькій та Луганській областях.

Виборчим дільницям вимикали світло, коли протоколи з мокрими печатками були готові і працівники окружкому саме збиралися внести результати в систему "Вибори". Спостерігали різке збільшення явки виборців в останні години голосування, що свідчить про масове вкидання бюлетенів. Звісно ж, за "Опозиційний блок", себто за Партію регіонів. На виборчій дільниці у Маріуполі на 17:00 проголосували 430 виборців, проте голова комісії вписала цифру 700.. Також було зареєстровано випадки так званих "виборчих каруселей", коли виборці намагались винести бюлетені, а в урну вкидали уже "правильно заповнені". Не рідкістю були і силові спроби зриву народного волевиявлення. Членів комісії виганяли з приміщення, а в їхні особисті речі навіть підкидали гранати. Чому на всі ці випадки не реагує СБУ? Якщо так буде й далі, то можна буде зробити висновок, в цьому всьому йдеться про "договорняк" ‒ про те, що при владі залишається прокремлівська Партія регіонів.

Прес-служба Надвірнянської районної організації ВО "Свобода"

Категорія: Новини | Переглядів: 126 | Додав: Націоналіст | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Наша адреса
м.Надвірна
вул.Чорновола, 8
ТЦ "СТАРИЙ ПОБУТ"
офіс №37 (3-й поверх)

ВО Свобода


Олег Тягнибок


Ми у facebook


Батальйон "СІЧ"

Приєднуйся

Чат
20:47
 
Календар
«  Жовтень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
 
Патріотична поезія

(Ігор Калиниченко)

 
Наша кнопка

Код кнопки:

<A href="http://svoboda-vo.at.ua" target="_blank"><img src="http://svoboda-vo.at.ua/Logo/Baner_2.gif" border="0" alt="" />


 
Скачати книги

Скачати mp3

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0