Українська поезія

В.Сідак, Т.Осташко, Т.Вронська - Полковник Петро БОЛБОЧАН. Трагедія українського державника ч.1

Wed, 27 Jun 2012 10:40:05 GMT

Книга розповідає про життя та діяльність визначного українського воєначальника, полковника Армії УНР Петра Болбочана. В його долі відбився надзвичайний драматизм, яким супроводжувався державотворчий процес в Україні в 1917–1921рр., військове будівництво, зокрема. Наведені в пропонованій праці документальні матеріали сприятимуть поглибленню наших знань про одну з найяскравіших постатей національно-визвольних змагань, яка уособлює нестримне прагнення українців до творення власної держави.

Вперше публікуються матеріали судової та слідчої справ П. Болбочана, його листи до провідників Директорії УНР, уривки зі спогадів сучасників.

В.Сідак, Т.Осташко, Т.Вронська - Полковник Петро БОЛБОЧАН. Трагедія українського державника

Wed, 23 May 2012 12:34:18 GMT

Мирослав Кальба - НАХТІГАЛЬ. В ЗАПИТАННЯХ І ВІДПОВІДЯХ

Mon, 26 Dec 2011 08:36:23 GMT

У книзі на матеріалах запитань читачів сайту «Майдан» та відповідей старшини легіону Нахтіґаль описані важливі сторінки національно-визвольної боротьби середини XX ст.
Друковане видання дещо відрізняється від живого спілкування в інтернет-проекті: в ньому, наскільки це було можливо, усунуті повтори змісту, змінено порядок запитань та відповідей, деякі відповіді відредаговано. Однак все це — за погодженням з Мирославом Кальбою, доповнено його ж фотографіями, а також світлинами з архівів ЦДВР, Літопису УПА, приватних архівів Миколи Посівнича та Ярослава Сватка.

Яків Гальчевський - ПРОТИ ЧЕРВОНИХ ОКУПАНТІВ ч.2

Tue, 20 Dec 2011 12:27:21 GMT

У боротьбі за здобуття державної незалежності у добу національно-визвольних змагань (1917-1920 рр.) український народ народжував нових героїв-борців. І хоча війська УНР, ведучи тяжкі бої з переважаючою більшовицькою червоною армією, відступили за Збруч, відчайдушна боротьба на теренах України продовжувалася партизанськими методами.
На Поділлі таку місію взяв на себе Яків Гальчевський — ватажок "святих і страшних", легендарний і непереможний отаман Орел. Святі — бо вірили у свою невідкличну місію, страшні — бо не знали до ворога пощади.
Пізніше Гальчевський напише про ті часи книгу-сповідь, яку тепер Ви тримаєте у своїх руках. Саме ця книга має всі підстави бути настільною у кожного свідомого українця.

Яків Гальчевський - ПРОТИ ЧЕРВОНИХ ОКУПАНТІВ ч.1

Tue, 20 Dec 2011 12:25:42 GMT

Василь Шкляр - ЗАЛИШИНЕЦЬ. ЧОРНИЙ ВОРОН

Thu, 15 Dec 2011 11:56:45 GMT

«Залишенець. Чорний ворон» — роман відомого українського письменника Василя Шкляра. Він вийшов наприкінці 2009 року в київському видавництві «Ярославів вал» (і майже одночасно під назвою «Залишенець» — у харківському «Клуб сімейного дозвілля»). Роман відтворює одну з найдраматичніших і найбільш замовчуваних сторінок української історії — боротьбу українських повстанців у Центральній Україні проти окупаційної влади у 1920-х роках. Автор працював над романом майже 13-ть років. При його написанні автор використовував ряд історичних документів.

Василь Шкляр: «Вожді, як маври, зробили свою справу і відійшли на еміграцію, а повстанці, марно чекаючи їхнього сигналу до всеукраїнського рушення, воювали ще майже десятиліття... Прототипом мого головного героя став один із найзагадковіших холодноярських отаманів — Чорний Ворон. Українська літературна критика ненавидить стрімкий розвиток подій. Я не збираюся їй догоджати, але в мене і крім сюжету є достатньо засобів, щоб тримати увагу читача, чий інтерес я ставлю понад усе»

Юрій Горліс-Горський - ХОЛОДНИЙ ЯР ч.2

Tue, 13 Dec 2011 12:49:18 GMT

В цих книгах оповідаються маловідомі сторінки історії боротьби українського повстанства та підпилля проти більшовиків в Центральній Україні.
На початку лютого 1920 р., під час Зимового походу, коли Запорізька дивізія перебувала в околицях Холодного Яру, Юрій занедужав і змушений був лишитися на лікування в Мотриному монастирі, де в той час розміщувався штаб повстанців Холодного Яру. Підлікувавшись, хотів був уже наздоганяти свою частину, яка продовжувала Зимовий похід, та холодноярці, яким бракувало старшин воєнного часу, переконали його, що він тут не менш потрібний Батьківщині. Автор ніколи не шкодував, що вирішив залишитися серед лісовиків: рік боротьби на Чигиринщині, напоєній духом Великого Богдана, став найщасливішим та найтрагічнішим періодом його життя. Всі ці події яскраво змальовані в книзі "Холодний Яр"

Навесні 1921 р. за наказом підпілля Юрій «видістався з Холодного Яру» і прибув до Львова на зустріч з генерал-хорунжим Юрком Тютюнником.
Ставши зв`язковим уряду УНР, навесні 1922-го він вертається в окуповану російськими більшовиками Україну. Підпільну роботу — під псевдонімом Горський — спочатку провадив у Києві, а потім на Поділлі. Та незабаром Юрія було заарештовано. Довелося провести 8 місяців у «тюрподі» Вінницького ҐПУ. Чекісти не спромоглися довести його вини і 16 грудня 1923 р. звільнили з-під варти.
За завданням українського підпілля Горський дав згоду працювати в агентурному апараті ҐПУ. За пізнішим висловом одного з найдосвідченіших керівників Подільського ҐПУ Галицького, Горський провалив не одну чекістську операцію.
Та у 1924-му знову арешт. Більшовики «оцінили» антикомуністичну підпільну роботу Юрія на Поділлі в 15 років ув`язнення. Цю частину життя автора описано в романі "У ворожому таборі".
На превеликий жаль, рукопис другої частини "У ворожому таборі" загубився під час бойових дій на Закарпатті, де автор прийняв актувну участь у боротьбі за Карпатську Україну.

Юрій Горліс-Горський - ХОЛОДНИЙ ЯР ч.1

Tue, 13 Dec 2011 12:50:19 GMT

Документальний роман про одну з найгероїчніших сторінок нашої історії минулого століття. Про козацьку Холодноярську республіку, як від малого до старого піднялася на боротьбу з окупантом і ворогові не було пощади. "В Холодному Яру полону немає"...

«Книжка читається одним духом. Коли її читаєш, можна посивіти... Автор пов'язав у своїм творі правдиві події й по-мистецькому їх відтворив». Так влучно відгукнувся на перше видання цього твору у 1934 році В.Вороний у "Польсько-українському бюлетені". Він наголошував «Любов до України змушує героїв доказувати чуда в боротьбі з навалами «білих» і «червоних» відвічних ворогів. З любови до Батьківщини всі вони загинули в боротьбі, в льохах ЧК, в тундрах півночі, але своїх прапорів не зганьбили...»

Павло Штепа - МОСКОВСТВО

Thu, 08 Dec 2011 12:53:28 GMT

У книзі на багатому українському матеріалі, фактах, свідченнях численних російських та закордонних авторів аналізуються передумови, витоки, закономірності виникнення, розвитку і занепаду Російської імперії. Автор з позицій патріота України всебічно розглядає історичне підґрунтя визвольних змагань свого народу за здобуття незалежності, створення українсьої держави, пророкує їхнє переможне завершання. Ця книга є скороченим варіантом видання 1968 року, що здійснене в Торонто (Канада). Зокрема, вилучено ряд використаних автором матеріалів тогочасної радянської преси, які спростовані плином часу, втратили свою актуальність.

Книга розрахована як на фахівців — істориків, політологів, так і на широкого масового читача.

Ой у лузі червона калина

Wed, 02 Mar 2011 14:46:55 GMT

Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!

Марширують наші добровольці у кривавий тан,
Визволяти братів-українців з московських кайдан.
А ми наших братів-українців визволимо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
А ми наших братів-українців визволимо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!

Ой у полі ярої пшениці золотистий лан,
Розпочали стрільці українські з москалями тан,
А ми тую ярую пшеницю ізберемо, ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
А ми тую ярую пшеницю ізберемо, ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
То прославить по всій Україні січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!