Місцеве самоврядування, насправді, існує в радянському варіанті. Насправді депутати місцевого рівня не мають аж таких повноважень і впливу, щоби кардинально  змінювати владу. Тобто основна функція депутата зводиться насправді до того, надзвичайно важливого аспекту  формування програм і виділення під фомування програм відповідного фінансування. У місцевих радах західних областей "Свобода" вступила у екзистенційний, тобто бухтєвий конфлікт з виконавчою гілкою влади.

Основним завданням депутатів місцевих рад полягає в тому, щоб мобілізувати людей на повстання, на повстання внутрішнє. Ми спостерігаємо серед частини лютей розслаблення, депресію та розчарування. Ми не маємо на це права.

У.Черчель казав, що песимізм - це вада молодих, сильні і зрілі на це не мають часу. Ми пройшли через дуже серйозни йурок, який називався Майдан. Ми маємо зараз розвиватися у новому напрямку і переставати домагатися того, щоби ми, представники націоналістичної сили, ставали виконавчою владою, а не представницькою. Вона представляє голос значної частини суспільства, але вона не може втілити в життя рішення тому, що втілює в життя рішення виконавча гілка влади. Тоді що може робити місцеве самоврядування - може апелювати до суду. 

Що робить суд???  Без коментарів...

Кандидат філологічних наук, 

доцент НУ «Львівська політехніка», 

член Політради ВО «Свобода», 

депутат Львівської обласної ради 

Ірина Фаріон