Степан Шухевич народився у с.Серафинцях Городенківського повіту (тепер Тернопільська обл.) в родині священика. У 1895р. закінчив Академічну гімназію у м.Львові. У 1895-1899рр. навчався на юридичному факультеті Львівського унту. Відвідував лекції з історії М.Грушевського. Відвідував судову практику у м. Відні. Був активним членом студентської організації "Академічне братство". У 1899 р. стажувався у м. Львові, з січня по червень 1901р. у м.Відні. З 1903р. суддя в м.Раві-Руській, пізніше в містах Долині та Дрогобичі. 3 1911р. займався адвокатською діяльністю.

На початку Першої світової війни 1914-1918рр. брав активну участь в організації Легіону Українських Січових Стрільців. У вересні 1914р. призначений командиром 3-го півкуреня, а з жовтня 1914р. куреня Легіону УСС. У жовтні 1914 його курінь відзначився в боях за міста Борислав і Дрогобич. Під час українсько-польської війни 1918-1919рр. отаман Української Галицької Армії.

У 1918р. призначений комендантом м.Одеси. У лютому 1919р. отаман 4-ї Золочівської бригади Другого Галицького корпусу УГА, пізніше член Начальної Команди УГА. У червні 1919р. очолював делегацію УГА на переговорах про перемир'я з польським командуванням. Після закінчення війни працював адвокатом.

У 1921-1925рр. професор кримінального права Львівського (таємного) українського університету.

У 1920-1930рр. виступав захисником під час політичних процесів над учасниками українського національно-визвольного руху в Галичині та Волині (зокрема, під час процесів над С.Федаком, Д.Данилишиним та В.Біласом, Львівського процесу 1936р. та ін.), справі Ольги Басараб, справах членів УВО Р.Шухевича і Б.Підгайного, процеси "Червоної калини" та багатьох інших. Останнім політичним процесом, на якому він виступав, був т. зв. гімназійний процес на Волині у серпні 1939р. Десяткам українських політичних в'язнів врятував життя, а коли йому не вдавалося захистити українських патріотів, відстоював ідею, за яку вони боролися.

Крім адвокатської практики активно займався громадською діяльністю. Був одним з ініціаторів створення та багаторічним головою Надзірної Ради видавництва "Червона калина", яке у 1921-1939рр. видало близько 80 томів спогадів про національно-визвольні змагання 1917-1921рр. та ін. патріотичної літератури.

На початку Другої світової війни 1941-1945рр. переїхав до м.Кракова, де продовжував займатися адвокатською практикою, брав активну участь у діяльності українських інституцій, зокрема Українського допомогового комітету. Помер у м.Амберг (Німеччина).

Автор збірки оповідань із життя січового стрілецтва ("Видиш, брате мій", "Гіркий то сміх", "Невідомий") та мемуарів "Моє життя. Спогади". Шухевич готував фундаментальну працю "Велика історія українських політичних процесів у Галичині та Волині від 1922 до 1939" та працю "Невідомі Герої" (не збереглася). Автор книги спогадів "Моє життя", виданої друком у м. Лондоні в 1991 році.