Нещодавня заява повсталих із попелу власної партії фронтовиків про розгортання штабів і підтримку Порошенка посіяла серед політично підкованих кіровоградців сум’яття і  запитання. Дехто, щоб знайти цьому хоч якесь логічне пояснення, вже пов’язав Петра Олексійовича з усіма колишніми і нинішніми роботодавцями-політиками-бізнесменами керівника обласної громадської організації «Фронт Змін» Ірини Малик. Але й ці припущення про підтримку Порошенка представниками місцевої політичної еліти з невизначеною на сьогоднішній день партійною приналежністю не давала чіткої відповіді на запитання: «Хто, з ким, проти кого?» А тут ще й формулювання такі не чіткі й обережні, що розумій, як хочеш…

На запитання журналістів, чи знає Петро Порошенко про те, що його підтримують, керівник штабу (і таке буває) громадської організації «Фронт Змін» Олександр Горбунов загадково посміхаючись відповів щось типу – дещо знає, але знатиме більше, якщо ви про це напишете». При цьому акцентував увагу на тому, що він не є керівником офіційного штабу кандидата. І остаточно змусило засумніватися в щирості голови цього незрозумілого неофіційного штабу запевнення в тому, що «Фронт Змін» самодостатня організація, яка не потребує спонсорів, бо складається із заможних підприємців середньої руки. Не знаю, для чого це було сказано, але сприймалося так, ніби кіровоградські фронтовики, не питаючи самого Порошенка, вирішили «скинутися» йому на президентську кампанію.

Але «погугливши» тему підтримки Порошенка в інших регіонах, з’ясовується, що, за дивним збігом обставин, таке бажання раптово і одночасно охопило фронтовиків і в інших областях. У деяких штаби Петра Олексійовича також уже практично очолили фронтзмінівці? Тобто версія про те, що кіровоградці підтримали самі по собі відпадає. Узгодженість дій – очевидна.

Яка ж роль у цьому засновника громадського руху "Фронт Змін" і в недавньому минулому керівника однойменної партії? На перший погляд може здатися, що незадоволені своїм колишнім партійним лідером Арсенієм Яценюком фронтовики об’єднуються навколо іншого. Порошенко ж начебто тільки підібрав те, що було безгоспним. Адже більшість із них, попрощавшись із партією «Фронт Змін», на відміну від Арсенія Петровича, так і не пристали до «Батьківщини». Крім того політичні союзи сьогодні здається розприділилися так: Порошенко з Кличком, а Яценюк і Турчинов з Тимошенко? Але чи справді Яценюк не має жодного стосунку до своїх колишніх партійців, які збилися із заданої ситуативним союзом «ФЗ» і «Батьківщини» траєкторії?

Річ у тім, що ще на початку лютого політичний аналітик і керівник громадянського комітету національного порятунку Павло Нусс писав про розкол фракції "Батьківщини" в парламенті на групи бютівців на чолі з Турчиновим і колишніх фронтзмінівців на чолі з Яценюком. Він також висловлював припущення, що Яценюк із Порошенком хочуть створити окрему фракцію у ВР і відмежуватися від «Батьківщини». Якщо це правда, то Арсеній Петрович не такий уже камікадзе, як із нього ліплять. Бо якщо переможе Порошенко, то п’ять років прем’єрства йому гарантовані. Тим більше, пан Арсеній, як видно з відео нижче, доволі кардинально міняє погляди, в залежності від політичної ситуації, і свого часу заявляв, що Тимошенко нічим не відрізняється від Януковича.

Таємний союз із Яценюком може служити поясненням, чому Порошенко, розраховуючи виграти президентську кампанію, яку практично не можна виграти без своєї розгалуженої команди, в тому числі і в регіонах, до останнього її не створював. Адже навіть якби Майдан не переміг, вибори Президента все одно б відбулися, і вона йому знадобилася б... Він і раніше розраховував на «Фронт Змін»?

Наталя КРАВЧЕНКО