Після того, як цю так звану „партію” регіонів відсторонять від влади (не знаю вже в який спосіб, може й не самий гуманний...), її потрібно судити всеукраїнським націонанальним трибуналом.

Після випадку в Миколаєві ця умова – суд над нелюдським псевдопартійним збоченням, яке ще до сих пір деякі ліберасти продовжують толерантно класифікувати як „політичну силу”, повинно стати позицією на виборах.

Комуністична партія також спочатку була „політичною силою”, здатна щось патякати на тему „історичної необхідності” подібних жертв, як ті ж сучасні комуністи мусять позбавлятися свободи і громадянства у цій країні, залитій їхніми попередниками кров`ю по самі вінця.

А регіонали? Ці ж – плоть від плоті, кров від крові вихідці з криміналу. Всякого вже начудили ці ублюдки, особливо останні пару років. Але садистська історія у Миколаєві, то вже щось настільки неймовірне, що за своїм описом перекликається з описами харківської чи київської ЧК.

18-літню Оксану Макар троє жителів Миколаева почерзі згвалтували, а потім, щоб скрити сліди злочину, придушили и намагалися спалити заживо. 

По-гарячому всіх трьох беруть, але виясняється, що деякі хлопчики – „з хороших сімей”. Надалі більше: при згадці про цей моторошний злочин починають паралельно тихим словом згадувати й „партію районів” з комуністами, оскільки адепти цих „політичних сил” виявилися серед найближчих родичів гвалтівників.  

І ось як тільки в ефірі прозвучала згадка за цей легендарний, осяяний кривавою зорею 90-тих бренд – „ПР”, то подальші дії наших „правоохоронних” органів паралізувало і двоє злочинців були відпущені додому. Схоже, що всю справу будуть вішати тільки на одного відморозка. Звичайний правовий бандитизм.

Ось цей вельми символічний ідеологічний тандемчик, який органічно виплив у контексті цієї кримінальної справи – ПР і комуняки, і стало очевидною їх абсолютна ідеологічна спорідненість. У нашій Верховній Раді й сьогодні сидять представники партії, яка без надмірних комплексів веде свій родовід з катівень НКВД. І це на підсвідомому рівні затверджує, як допустимі, тортурні методи приходу до влади з наступним утриманням цими методами населення у покорі.

Тепер щодо так званої „партії” регіонів. Нема сенсу продовжувати повторювати, що це звичайне кримінальне кодло і тп. Що це звичайна паразитична пліснява, не здатна сама до будь-якої діяльності, окрім відібрати і поділити. Тепер питання: чи може існування цієї соціальної гнилоти принести хоч якусь користь самому соціальному організму?

Треба розцінювати вступ до цієї партії, як маркер на абсолютну аморальність. І от люстрація за цим маркером, а саме – заборона займати будь-які державні посади колишнім членам цієї партії... уявляєте, скільки гидоти було б автоматично відчужено від влади?

Звісно, для проведення подібної люстрації необхідні вагомі аргументи. Тому й потрібен трибунал – „Народ України проти партії регіонів”. І навіть поверхневе розслідування чисто кримінальних справ – вбивств, гвалтувань, тортур – дало би такі аргументи.

Ніяких переговорів з ПР. Всі члени партії регіонів апріорі мусять бути несприйнятні для нормальних людей. Абсолютна моральна обструкція як для них самих, так і для тих, хто вважає допустимим мати з ними справу.

Необхідно заборонити цю партію і розслідувати всі кримінальні справи без урахування терміну давності.

...А Оксана Макар, яку палили живцем пацанчики з „пристойних сімей”, вижила. Про її загальний стан красномовно говорять слова матері, які вихопилися у неї на звістку про те, що двоє ґвалтівників вже відпущені під підписку.

«Как отпустили?!Мне ж сказали, что их всех троих закрыли!!! ...Что она кому сделала плохого?!.. У нее поплавились почки и кости, у нее ручки - как уголь, вся кожа обугленная....А на шее - следы от удавки!» 

Коли читаєш таке, то дуже хочеться також знати поіменно всіх тих чиновників, які приклали руку до звільнення з-під варти двох ублюдків. Фактично, вони випустили на вулиці міста двох смертельно небезпечних звірів. Система захисту громадян не працює. Що мусять робити громадяни, коли від якоїсь тварини надходить загроза їхньому здоров`ю і навіть життю? Правильно, ліквідувати загрозу. Так би мовити – підручними засобами.

І це не буде звірство, оскільки не може бути звірством самозахист нормальних людей.