У невеличкому селі Маркова Богородчанського району,
серед карпатських гір, стоїть непоказна хатина. Брама пофарбована в національні
кольори українського прапора, на порозі росте червона калина. З упевненістю
можна сказати, що ця хатина за цей час багато чого пережила. Особливо страшними
були часи радянського режиму. Тут проживає співробітник Служби Безпеки ОУН-УПА
славетний вояка – Верхоляк Дмитро Кузьмич (псевдо "Дуб"). Воював з
1947 до 1955. Був засуджений на 25 років таборів. Але попри це все, він і нині
залишається в строю, вірним сином нашої рідної України.
На превеликий жаль ця людина живе у
самотності, немає належного догляду. На
сьогодні частими гостями у його хатині є надвірнянські свободівці, які чим
можуть допомагають Верхоляку Дмитру. Ось нещодавно, щоб старий вояка зміг
долучитися до подій на Україні та світі, щоб не доводилося сумувати довгими
самотніми вечорами, подарували надвірнянські свободівці телевізор та
встановили супутникове телебаченням.
«Тепер
повстанець «Дуб» буде мати змогу дивитись по телевізору і засідання Верховної
ради та буде бачити, як перша
націоналістична фракція ВО «Свободи» бореться з окупантами та відстоює у
парламенті українські інтереси, свого часу які відстоював і Верхоляк у
повстанські часи,» - наголосив свободівець
Сергій Штогрин.
Значну допомогу і підтримку отримує старий УПІвець
від головного лікаря Солотвинської районної лікарні, депутата обласної ради від
ВО «Свобода» Манолія Піцуряка. Завдяки належній та своєчасній медичній
допомозі, щоденному візиту місцевого фельдшера та дільничного терапевта Дмитро
Верхолякак отримує медичну допомогу. Правда даються взнаки важкі роки
партизанки, довгі роки тюремного заслання, обморожені ноги не дуже слухаються
та гнояться. Як розповів сам вояк, що вперше обморозив свої ноги, коли
прийшлося у далекому 52 році в лютому місяці, тікаючи від «кривавих
визволителів» і щоб не напав на слід собака,
разом із Михайлом Зеленчуком (псевдо «Деркач»), вони йшли по гірській воді з с.Зелена до с.Бистриці більше 10 км, потім люті сибірські
морози сильно підірвали здоров’я Дмитра Верхоляка.
Націоналісти
Надвірнянської районної організації ВО "Свобода" побували нещодавно у
гостях Верхоляка Дмитра. До них приєдналися і свободівці Донецької обласної організація ВО «Свобода»
на чолі з Ігорем Славгородським, які зараз перебувають в Надвірнянському районі
на запрошення місцевих націоналістів. Хлопці взялися допомогти поратися по
господарству, нагодували живність, якої у чоловіка доволі. Наші посестри
Олеся Леськів (Голова Немирівської
районної організації ВО «Свобода»), яка приїхала до нас із Вінницької області
та Галина Даляк з Надвірнянської «Свободи» пішли до кухні, наліпили пирогів,
які так любить п.Дмитро.
Голова Надвірнянської міської організації ВО
«Свобода» Олег Туєшин вміло та професійно провів перевязку хворої ноги, яка не
припиняє кровоточити. На дзвінок голови Надвірнянської РО ВО «Свобода» Михайла
Іваночка через деякий час прибула бригада лікарів з Солотвинської лікарні та
визначили необхідність стаціонарного лікування. Наступного дня Дмитра Верхоляка
положили в лікарню, щоб за ним був постійний медичний нагляд, що поправити вже
підірване здоров’я.
«Вам, друже Дмитре треба бути здоровим, адже скоро
День Незалежності і Вам прийдеться
побувати в багатьох населених пунктах нашої області, виступати та вітати
нашу молодь та громади», наголосив Манолій Піцуряк.
Свободівці довго слухали розповіді цієї людини, всі разом співали
повстанські пісні. Як говорить Верхоляк Дмитро:"Всі пісні, що я співаю,
одразу ж повертають мене у повстанське життя і біль виринає з мого серця".
Він є вродженим вояком, адже розповідав, як просився до партизанів воювати, як
приймав присягу від самого полковника «Грома», як прагнув боротися, бо якщо
воюватимеш та боротимешся, то матимем свою державу.
Кілька слів і трохи не завжди точних цифр
вміщено у біографії Верхоляка Дмитра. Скупі згадки у розмові зі свободівцями
здивували:"Як могло так статися, що про таку людину так мало свідчень.
Якби не Верхоляк з його спогадами та розповідями про часи визвольних змагань, можливо
б імена багатьох інших воїнів УПА могли
б загубитися-забутися за темні десятиліття панування російського режиму. Адже
він так дбайливо зберігає свої вояцькі спогади", розмірковує голова
Донецької ОО ВО "Свобода" Ігор Славгородський.
Небайдужий старий УПівець до розбудови нашої
церкви. Навесні минулого року він здав заготівельникам худобу і всі виручені
кошти, а це 9000 грн, переказав на будівництво Патріаршого Собору УГКЦ у Києві.
За свою Богоугодну жертовність отримав подяку від святішого Святослава Шевчука,
Верховного Архієпископа Української Греко-Католицької Церкви.
І язик якось не повернеться назвати повстанця
«Дуба» колишнім вояком, бо він і досі продовжує свою боротьбу. Він, по мірі
можливостей та стану здоров’я, завжди у вирі подій. Ось і сьогодні згодився на
госпіталізацію до лікарні тільки при умові, що його відпустять хоча б на день
на пластунський табір, на який його запросили ще напередодні.
«Відвідини до Дмитра Верхоляка ми робимо часто.
Завжди по телефону цікавимося справами, при потребі Дмитро сам телефонує,
розповідає про свої потреби і тоді надвірнянські свободівці їдуть на допомогу.
Ми і надалі будемо опікуватися долею вояка, адже цих славетних повстанців
залишило дуже мало, а користі нашим молодим націоналістам дає багато. Ми
розуміємо, яка на нас після таких зустрічей лягає відповідальність», зауважив голова
Надвірнянської ВО «Свобода» Михайло Іваночко.
«Таких старих вояків залишається щораз менше. От
якби так щиро та діяльно любили Україну й інші наші сучасники, то не ставало б
питання вибору Україною шляху розвитку. Тільки вимівши з владних крісел банду,
яка тимчасово прийшла до влади, провівши люстрацію, обравши до влади
український патріотів-націоналістів, постане
сильна, потужна, квітуча країна – Україна», - сказав на завершення
зустрічі з Дмитром Верхоляком Михайло
Іваночко.
Ми продовжуємо боротьбу, яку розпочали славні
лицарі Духу - вояки ОУН-УПА.
І постане Україна.
Слава Україні!
Прес-служба Надвірнянської РО ВО «Свобода»
|