13 березня 2011р біля пам’ятника Кобзареві в с.Саджавка відбулися урочисті заходи з нагоди відзначення Шевченківських днів.

І цього року, в день 197-річчя, громада традиційно урочисто вшановувала Великого Кобзаря. Він був і назавжди залишиться нашим духовним Мессією, виразником одвічних сподівань українського народу.

Священники УАПЦ та УГКЦ відправили поминальну панахиду пам’яті українському поєту Тарасу Шевченку.

До підніжжя його пам’ятника лягли квіти від вдячних українців. У виконанні шкільного хору прозвучав безсмертний твір «Думи мої, думи», підхоплений присутніми.

Відкрив урочисте віче селищний голова Михайло Христан.  «Сьогодні вшановуємо пам’ять видатного українського письменника Тараса Шевченка. Його життя було коротким, але він встиг багато зробити. Не кожна нація має такого генія. Він наш батько.  Він зараз з нами, він з небес захищає нас. Його праці написані до нас. Ми часто шукаємо проблеми зовні, але вони у нас. Від нас залежить, чи зуміємо ми правильно прочитати Шевченка, полюбити один одного і буди єдиними. Треба бути разом, любити один одного, єднатися один з одним.»

Геній Тараса Шевченка настільки великий, що з ним рахувались навіть відверті вороги української держави. Людиноненависницький комуністичний режим, який нищив все українське, не міг знищити Шевченка. Тарас Шевченко перший нагадав українцям про їхню велич та історичну славу, що "в своїй хаті своя правда і сила і воля".

У своїй промові голова Надвірнянської районної  організації ВО "Свобода" Михайло Іваночко зазначив: «Влада в Україні не є українською. При владі в Україні зараз перевертні. Як казав Великий Тарас, "доборолась Україна до самого краю, гірше ляха свої діти її розпинають". Влада намагається знищити все українське, починаючи з мови, переписування історії, мавпування всього кремлівського, чергове плазування перед «московськими  карликами». Геній Шевченка в тому, що він не мовчав, він бунтував та до бунту закликав народ. Нам потрібно переосмислити Шевченка, по новому перечитати його твори. Адже це не тільки «Садок вишневий коло хати», а це в першу чергу  заклик до дії. Саме цього боїться окупаційна влада. Це настанова нам, українцям, коли Шевченко каже: «кайдани порвіте, та вражою злою кров’ю Волю окропіте». Воля і свобода сама не дається, за неї потрібно боротися, і Він це дуже добре знав. І вірив, що прийде на Україну Воля, Правда і Справедливість. «Чи довго ще на цім світі катам панувати?», питав Тарас Шевченко ще півтора століття назад. Нам потрібно сьогодні завершити цю звитягу і дати відповідь на це запитання.»

Святкування продовжилися в приміщенні школи, де діти провели театралізоване дійство, читали шевченківські твори, несли до наших сердець шевченківське тепло та шевченківську щирість.

                                        Прес-лужба Нажвірнянської РО ВО «Свобода»