Коріння свята, яке так приховувала совєтська пропаганда - маніфестації феміністок, основну масу з яких складали повії. 

У 1895 році, 8 березня, повії Чикаго вийшли на демонстрацію з вимогою виплатити матросам зарплату. В останніх просто не було грошей, щоб розплатитися із представницями найдавнішої професії. Через рік, 8 березня, 1896 році, те ж саме відбулося в Нью-Йорку. 

І ще, перський цар Ахашверош, за юдейською легендою, прогнав за непослух свою дружину і одружився з Естер — сиротою, яку виховував дядько Мордехай. Цар мав візира Гамана, котрому вклонялися всі, окрім юдеянина Мордехая. Ображений Гаман сказав цареві, що юдеї не коряться і не поважають царя. Повіривши, цар доручив Гаманові знищити юдеїв. Тоді Естер зізналася цареві, що вона юдейка і нагадала, що Мордехай свого часу врятував Ахашверошу життя, і впросила царя покарати Гамана. Цар піддався намові Естер — Гамана було вбито. Після цього Мордехай став другом царя, а юдеї дістали в царстві владу, скориставшись якою повісили десятьох Гаманових синів та вбили 75 тисяч своїх ворогів. 

Відтоді ця кривава подія стала національним святом юдейського народу і відзначається щорічно 8 березня як свято Пурім або день Гамана. Це – єдине свято у євреїв, коли дозволяється євреям напитися до такого стану, щоб вони не могли відрізнити обличчя ворога від обличчя друга. Оману - першому заступнику царя - за те, що він хотів знищити євреїв, відрізали вуха. На свято печуть трикутні пиріжки з маком, які називаються «вуха Омана». І всі їх із задоволенням їдять.

Комуністка, німецька юдейка Клара Цеткін 1910р. на конференції жінок-соціалісток у Копенгагені (Данія) запропонувала відзначати 8 березня як день жінки, її підтримала німецько-польська юдейка комуністка Роза Люксембург. Конференція проголосила 8 березня "міжнародним жіночим днем". Але це свято не прижилося в світі. Його святкували, крім Ізраїлю, тільки в Московській імперії.

Це стало причиною для проголошення дати 8 березня Міжнародним жіночим днем в СРСР. Суть свята полягала в тому, щоб акцентувати увагу на особливому місці жінки в боротьбі за "щасливе комуністичне завтра", виділивши для неї аж цілий день. Совєтська влада забезпечила цю рівність тим, що дала жінці в руки лопату, відбійний молоток, посадила на трактори – зробивши з неї тяглову робочу силу, відібравши від жінки традиційну функцію – берегині сімейного затишку, жіночність, материнське щастя, одним словом – забрали те, що було даровано їй Богом. 

Латвійський сейм відмовився офіційно визнати день 8 березня святковою датою. Депутати парламенту вважають, що "в цьому святі відчувається подих комуністичних привидів – Клари Цеткін та Рози Люксембург".

Відзначення цього жіночого дня, що, як правило, припадає на Великий піст, часто супроводжуються гучними пиятиками та забавами, чим порушуються норми християнської етики і зневажаються релігійні традиції християн.

Цивілізований світ на знак поваги й любові до жінок щороку у другу неділю травня відзначає День Матері — після Великодніх свят, в час розквіту весни й наближення сонячного літа.

Оскільки український народ у своїй основі є християнським і належить до сім’ї європейських народів, нав’язане силоміць свято 8 березня є чужим для нас.

Нам годиться відзначати справді міжнародне свято — День Матері (друга неділя травня).