Хоча й сьогодні трапляються прикрі речі, коли, наприклад, на найбільшому інформаційному радіоканалі чи телевізійному каналі не хто-небудь, а ведуча новин українка зі Львова, за старою схемою типового і тупого журналістського невігластва згадує в повідомленнях лише про православних.

Але що з тих журналістів візьмеш?

Та коли таке робить Президент, який взявся об’єднувати Україну, це виглядає трохи дивно. Власне до самого Януковича – претензій жодних, це пацан прагматичний, не переймається «опіумом для народу» і правильно робить, згадати лишень, яке він на Буковині вітав вірних з закінченням посту, коли той лише почався.

Треба їхати на Афон – будь ласка, поїде, доведеться поїхати на поклоніння мощам Леніна у мавзолеї – теж поїде.

А такими речами, як виголошення привітань із важливими святами повинно перейматися оточення Президента, але щось там не спрацювало. За логікою текст різдвяного привітання мала писати Герман, а вона не може не знати, що, попри усіх можливих православних, цього ж дня Різдво святкують і греко-католики. Звичайно можна було легко згладити гострі кути у цьому привітанні принаймні трьома способами. Перший: не згадувати жодних конфесій взагалі, як це робив Ющенко минулоріч і як це зробив Литвин цьогоріч. Другий: проголосити, що Різдво святкують «християни східного обряду», третій – згадати тих, «хто святкує Різдво за Юліанським календарем», і нарешті прямо сказати, що Різдво святкують «православні і греко-католики». До жодного з цих евфемізмів наш теперішній Президент не вдався, а безапеляційно проголосив, що Різдво святкує «увесь православний світ», тобто треба розуміти, що він привітав усіх православних від Адріатики і Середземномор’я до Аляски: і сербів, і румунів, і болгар, і греків, і молдаван, і десятки православних народів Росії, але тільки не п’ять мільйонів своїх співвітчизників. Це сталося не через лихі підступні задуми противників Януковича, бо це пішло лише йому на шкоду, а через звичне невігластво і «головотяпство» того оточення, яке за такі речі відповідає.

Ну аж ніяк не на користь Януковичу вносити зараз зайвий розбрат в Україні. Він за логікою мав би «тихою сапою» й далі усіляко улещувати Московський патріархат, але мусив і лицемірно привітати прикрих уніатів, або взагалі не згадувати жодних конфесій, це було би для Януковича набагато вигідніше. Але цього не сталося, і факт залишився фактом. Побачимо, як вітатиме наш Президент українців із наступним релігійним святом тоді й зрозуміємо, що це було: прикра помилка, за яку Янукович комусь «відірве голову», чи абсолютно продумана, але вкрай нерозсудлива політика.

А може й не варто було так ревно боронити той календар, аби у підсумку не бути визнаними гідними привітання першою особою у своїй рідній державі?