29 січня ми вшановуємо пам’ять Героїв Крут. Крути, які стали легендою, символом героїзму та жертовності молодого покоління в боротьбі за Українську Державу.

Молодь, що згодом набула безсмертної слави під Крутами, йшла в бій з піснею «Ще не вмерла Україна», однак у звуках тієї пісні, звучав мотив спротиву проти червоної орди, проти більшовизму, мотив молодого, амбітного і гордого народу. І не вина тієї молоді, що голосу її пісні в той час, світ не почув. Не вина тієї молоді, що світ так лицемірно злегковажив великим, шляхетним поривом Української Держави. Це був порив душі і серця, це було непереможне хотіння, нехай проти логіки, нехай проти всіх сил світу, вписати на сторінки історії, щось таке, що в майбутньому, дасть точку відліку для нової, більш досконалої і більш організованої боротьби.

Подвиг захисників станції «Крути» не для прихильників переваги сили, як такої, а для тих, хто шанує велич духу. Цей бій невеличкої горстки українських патріотів проти цілої навали більшовицької орди, мав для дальшого ходу української національно-визвольної боротьби, епохальне значення, він став українською національною Голгофою, від якої прокинулося сумління тогочасного суспільства. Крути стали джерелом національної свідомості, давши приклад самопосвяти на жертовнику нації. Адже після Крут, українці усвідомили, що незалежність, не «падає з неба», а виборюється у жорстокій і кривавій боротьбі. І саме в цьому полягає глибокий символічний зміст цієї непересічної події.

Воістину, герої Крут, в сучасному і в майбутньому, будуть великим прикладом для українського народу, бути готовим до самопожертви, до безкомпромісної боротьби за волю України.