Попри щедрі традиційні святкування Різдва Христового – колядування, вертеп надвірнянські свободівці не забули і тих, хто своєю боротьбою та жертовністю відвойовував незалежність України, що ми могли вільно відзначати релігійні та національні українські свята.

12 січня 2014 року в с. Верхній Майдан націоналістами Надвірнянської районної організації «Свобода» було організовано вшанування пам’яті загиблих вояків Української повстанської армії сотні «Чайки».

«Ми не зраджуємо своїй традиції – щороку на Різдвяні свята приїжджаємо у Верхній Майдан. Ми не організовували грандіозне віче, а просто прийшли віддати шану воякам УПА. В своїй молитві ми хочемо подякувати їм за те, що українська нація має майбутнє» - розповідають свободівці.

Тут на околиці села, під лісом  на місці бою повстанців з НКВдистами, стоїть  насипана вдячними односельчанами символічна могила та збудована капличка. Минулого року громада села вирішила упорядкувати могилу – встановили металеву огорожу. За підтримки надвірнянських свободівців вдалося довести почате до кінця. За власні кошти націоналісти закупила фарбу для металевої огорожі  та метал для оформлення вхідної брами. Тепер із далека видніється впорядкована могила. А національний синьо-жовтий та бандерівський червоно-чорний прапори з листів металу ще більш прикрасили вхідну браму меморіалу.

Зі спогадів  очевидців:  «7 січня 1945 року, на Різдво, сотня «Чайки» перейшла в с. Верхній Майдан, де ще застали курінь «Іскри». Він знявся з постою і пішов у бік с. Парища, а його сотня залишилася в селі. Десь о третій годині дня напали більшовики на село. Почався бій, сили чекістів переважали. Намагаючись прорвати кільце оточення і не наражати жителів села на  смертельну небезпеку, повстанці почали прориватися до лісу, де натрапили на велику засідку. Вони практично всі загинули в нерівному бою, 70-80 чоловік, ніхто не міг точно порахувати загиблих. У цьому бою загинули сотенний «Чайка», чотовий «Місько».

Ті повстанці, які відступали до села, чудом уціліли.

Краснецькі, парищанські, ланчинські люди забрали своїх повстанців, інших поховали в селі у спільній могилі у Верхньому Майдані, всього 48 чоловік.

Курінний «Іскра» поклявся відомстити за смерть друга «Чайки». Через два тижні він заманив більшовиків. Повстанці вбили їхнього командира, спалили танкетку, знищили близько 50 совітів.»

На місцевому цвинтарі, де у спільній могилі спочивають душі воїнів ОУН-УПА, священником УГКЦ о.Михайлом була проведена панахида. Віддати шану цим героям прийшло близько сотні жителів с. Верхній Майдан.

Голова Надвірнянського братства ОУН-УПА Михайло Юркевич у своєму виступі зауважив: «Це героїчне село, в якому ми сьогодні вшановуємо полеглих вояків сотні «Чайки». Червона мітла московського ката тільки чекала релігійних свят, бо знали, що українець традицію не порушить і як годиться відсвяткує свята. Тут комуняки зробили засідку на саме Різдво 1945 року. Більшовицька комуна забрала тисячі життів молодих хлопців по всій Україні. Сьогодні українці стоять на Майдані. З того часу мало що змінилося, адже вимоги одні й ті самі – геть з московського ярма.»

«Ці хлопці, яких ми вшановуємо, нам здобули Україну. Наше завдання сьогодні зберегти цю святу землю. Потрібно брати приклад з тих воїнів ОУН-УПА, які віддали своє життя за неньку Україну. Будьмо гідні героїв Круту, героїв Холодного Яру, героїв УПА.» – сказав на завершення Михайло Іваночко.

В честь Героїв, на завершення жителі села та свободівці виконали різдвяні колядки, звеселяючи їхні безсмертні душі. До могили повстанців свободівці поклали вінки, запалили свічки та виконали український Славень – Гімн України.