Масові розстріли українців у Дем'яновому лазі – одна з тих глибоких, непростимих кривавих ран, що залишила совєцька армія на тілі Галичини у червні 1941 року. Таку ж рану отримав Львів між 22 і 29 червня. Про це 12 червня 2011 року заявив голова Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок, виступаючи на вічі-реквіємі в меморіальному комплексі Дем'янів Лаз, що біля Івано-Франківська. 

Віче розпочалось із поминальної панахиди за жертвами комуністичного терору. Після цього лідер Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок, голова Івано-Франківської обласної ради свободівець Олександр Сич та секретар міської ради свободівець Руслан Марцінків взяли участь у покладанні вінків на могили невинно убієнних.

"Схиляємо голови перед пам'яттю десятків тисяч, сотень тисяч, мільйонів невинних жертв, яких знищили тільки через те, що вони були українцями.

Масові розстріли українців у Дем'яновому лазі – одна з тих глибоких, непростимих кривавих ран, що залишила совєцька армія на тілі Галичини у червні 1941 року. Хочу, щоби з Дем'янового Лазу ми повернули погляди до Львова. Там 1941 року між 22-м і 29 червня, коли большевицька червона армія вже відходила, а гітлерівські війська ще не прийшли до Львова, почали відкривати двері тюрем і виносити трупи українців. Українців, яких совєти хапали на вулицях через те, що вони були у вишиваних сорочках, що вони говорили українською мовою. Цих трупів були тисячі. Наприкінці червня 1941 року вулиці Львова виглядали жахливо – вони були всіяні понівеченими тілами закатованих чоловіків, жінок і дітей. У місті стояв такий сморід, що вимушені були включати дизельні мотори, аби запах спаленої солярки перебивав трупний запах. Люди ходили поміж тих трупів і впізнавали своїх родичів. Це було 22 червня 1941 року.

Зараз, на 20-му році Незалежності, різні добкіни, симоненки, комуністи, які тепер знов ожили, – хочуть влаштувати танці на кістках 22 червня у Львові. І вони аж ніяк не хочуть приїхати в Дем'янів лаз чи походити по львівських тюрмах, схиливши голови перед невинними жертвами. Натомість, вони нам втовкмачують, що це ми маємо схилятися перед червоними прапорами, з якими вони приходили і по-садистськи знищували нашу націю. Вони зараз так бісяться, бо українці не стали перед ними на коліна і не почали молитися їхній червоній шматі.

Ми маємо пам'ятати нашу історію і шанувати всіх українців – і знищених, і тих, які боролися, аби ми сьогодні мали вільну Українську державу і могли говорити рідною мовою. Ми повинні захистити свою честь і свою пам'ять, хто б і що нам не нав'язував. І ніякі червонопрапорні провокації не заберуть у нас відчуття волі, незалежності. Ніхто в нас не забере нашого майбутнього і майбутнього наших дітей. А режим українофобів має пам'ятати – влада є тимчасовою, а нація – вічною. І ми, українці, обов'язково переможемо", – зазначив, виступаючи під час віча Олег Тягнибок.

                                                                           Прес-служба ВО "Свобода"

У заходах по увічненню памяті жертв комуністичного жахіття на Прикарпатті в червні 1941 року, прийняли участь, прийшли поклонитися та віддати шану надвірнянці. Серед них велика делегація представників надвірнянської "Свободи" на чолі з головою Михайлом Іваночком.

Для свободівців - це не просто чергова річниця трагедії українців. Це страшна рана в серці України, яка кровоточить. Не заживе і незарубцюється ця трагедія, як і сотні інших жахливих масових поховань, які до цього часу виявляють активісти пошукових груп, експедицій "Меморіалу" та ін. Не заживе, допоки не засудять винуватців цих звірств, не заборонять комуністичну ідеологію як людиноненавистницьку, поки не пройде люстрація всіх органів влади.

Тільки тобі стане можливим Україні позбутися большевицького менталітету та свідомості раба. Тільки тоді зможе Україна стати рівною з іншими цивилізованими країнами, в якій запанує бандерівське гасло "Воля народам, Воля людині!"

                                              Прес-служба Надвірнянської РО ВО "Свобода"