27 квітня, у той самий день, коли у Верховній Раді кремлівські підніжки протягували "харківський пакт" про продовження перебування в Україні окупаційного російського Чорноморського флоту, сталася й інша, не менш вражаюча подія, яка задовольнила одне з найважливіших антиукраїнських прагнень Кремля. Янукович на сесії ПАРЄ заперечив Голодомор як геноцид української нації, чим вчинив наругу над пам'яттю мільйонів загиблих українців.

Ухвалюючи доповідь про вшанування пам'яті жертв Великого Голоду в країнах колишнього СССР, Парламентська Асамблея Ради Європи відмовилася назвати Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу. Депутати (21 проголосував "за" визнання голодомору геноцидом і 55 – "проти") аргументували позицію тим, що "від насильницького голоду постраждали також народи Росії, Білорусі, Молдови та Казахстану".

Відомо, що до початку сесії ПАРЄ було підготовлено кілька версій документу про Голодомор, у тім числі й такий, що визнає його геноцидом українського народу. Проте виступаючи напередодні на сесії ПАРЄ, Янукович виголосив фарисейську промову, в якій недвозначно "проінструктував" депутатів, який саме документ вони мають ухвалити. Янукович, зокрема, висловився, що не можна визнавати Голодомор геноцидом окремого народу, оскільки це була "спільна трагедія держав, що входили до СРСР". Отже, ПАРЄ не ухвалила б антиукраїнського й відверто проросійського рішення, якби не втрутився Янукович. Прикметно, що найбільше і найдовше Януковичу, який того дня виступив у ролі кремлівського речника, плескала делегація Росії.

Заява Януковича на сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи, що підштовхнула депутатів до нечуваного антиукраїнського рішення, – чергова ланка у ланцюгу ницих принижень і державних зрад новоспеченого маріонеткового президента. У своєму непереборному прагненні за всяку ціну догодити Кремлю Янукович показав, що не здатний ані потурбуватися про безпеку своєї країни, ані захистити пам'ять свого народу. Президент України, який виріс на Донбасі і повсякчас спекулює тезами про свою нібито опіку над жителями Східної України, образив мільйони мешканців Центру, Півдня, Півночі та Сходу сучасної України, які найбільше постраждали від Голодомору 30-х років. Історики довели, що урахуванням непрямих жертв, Голодомор забрав життя приблизно 14 мільйонів українців. Навесні 1933 року, що вважається піком страшних подій, в України від голоду щохвилини вмирало 17 людей, щогодини – 1000, щодня – майже 25 тисяч українців. Зневага до пам'яті про мільйони жертв свідчить не тільки про відсутність у Януковича ні гідності державника, ні людської совісті.

Виступ Януковича на сесії ПАРЄ – це ще й нечувана наруга над українським законодавством. З дозволу сказати "гарант" Янукович поводиться так, мовби й не знає про ухвалений 28 листопада 2006 року Закон України "Про Голодомор", який визнає голод 30-их років актом геноциду українського народу. Або не чув, що відповідно до рішення Київського апеляційного суду від 13 січня 2010 року вище керівництво ВКП (б) на чолі зі Сталіним визнано винними у здійсненні геноциду українського народу. Суд встановив, що штучний спровокований голод мав підірвати соціальну базу опору українців проти комуністичної влади та забезпечити тотальний контроль держави за всіма верствами населення в Україні. Причиною Голодомору стала політика сталінського режиму щодо українців як нації і, зокрема, щодо селян як класу.

Своїм антиукраїнським і антигуманним виступом Янукович порушив не тільки норми моралі, знехтував не лише українськими законами, але й законодавстом багатьох країн світу, які офіційно визнали Голодомор геноцидом Українського народу, зокрема таких країн як Австралія, Азербайджан, Андора, Аргентина, Бразилія, Ватикан, Грузія, Естонія, Іспанія, Італія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Нідерланди, Польща, Словаччина, США, Угорщина, Чехія та багато інших.

За якісь два місяці свого перебування при владі Янукович фактично устиг здійснити рекордну кількість антиукраїнських кроків: передати Сполученим Штатам увесь український високозбагачений уран, продовжити термін перебування в Україні окупаційного російського Чорноморського флоту, потоптатися по кістках мільйонів загиблих від голоду українців. Час лише підтверджує, що, як і передбачала "Свобода", українцям не варто мати жодних ілюзій і чекати від цієї людини чогось доброго.

Закликаємо усіх українців, яким не байдужа доля своєї нації і своєї держави, ставати до лав Національної опозиції, яку гуртує довкола себе "Свобода". Разом ми чинитимемо рішучий і безперервний тиск на антиукраїнську владу. Бо тільки рішуча воля Нації, тільки її тотальний спротив здатні вгамувати свавілля висуванця олігархічного капіталу і ставленика Кремля.

Нація – вічна, вороги – тимчасові. Наша перемога – неминуча!
Слава Україні!