Зі здивуванням прочитав у вінницькій газеті "Люди. Події. Час" (№ 40, 07.10.2009 р.), що начебто я – депутат Івано-Франківської обласної ради, голова Івано-Франківської обласної організації і заступник голови ВО "Свобода" Олександр Сич – "утримався" під час голосування за "питання про люстрацію в органах влади на Івано-Франківщині", яке нібито вніс депутат від "Нашої України" Роман Шевчук. Цей "аргумент" автор статті "Політична маячня" приплітає для того, аби зробити висновок, що націоналістів партії ВО "Свобода" цікавить лишень "бути при владі". Але вони, нібито, "навіть і те, що декларують, не виконують".
Насправді жодного "питання про люстрацію в органах влади на Івано-Франківщині" на тій сесії ні депутат Роман Шевчук, ані будь-хто інший не піднімав і навіть сам термін "люстрація" в той сесійний день не звучав. Натомість відбулося банальне зведення порахунків між учорашніми політичними соратниками під час проголошення депутатських запитів.
Спочатку депутат і голова обласної організації КУН Богдан Борович у своєму запиті підняв питання про неправомірність призначення директором Музею визвольних змагань Прикарпатського краю Руслана Коцаби. Адже Музей був створений в результаті угоди між обласним товариством "Меморіал" та обласною радою й, відповідно до п. 5 Установчого договору, директора музею мали б призначати засновники тоді, коли таку кандидатуру подасть товариство "Меморіал". Водночас директора Музею своїм рішенням і в односторонньому порядку призначив начальник управління культури ОДА. Саме ж правління товариства "Меморіал" на своєму засіданні одноголосно виступило проти кандидатури Руслана Коцаби. Колеги-депутати підтримали запит Богдана Боровича.
Однак, пікантність ситуації полягає у тому, що попередній директор Музею і співзасновник "Меморіалу" Степан Каспрук належить до обласного проводу КУН. Досягнувши пенсійного віку, він запропонував замість себе іншу кандидатуру. Роман Круцик – колишній голова й "Меморіалу", і обласного КУН-у – настійливо пропонував Руслана Коцабу. Очевидно, що саме він й доклав зусиль до його призначення, а на сесії також виступив на його захист. Але ж сам Руслан Коцаба є головою обласної організації партії "Пора". Оскільки під час дострокових парламентських виборів 2007 р. він працював в обласному штабі блоку НУ-НС, то в цьому факті проявився інтерес партії "Наша Україна". Загалом, ситуація звелася до того, що колишні соратники не змогли поділити між собою і між тими партіями, до яких належать чи яким симпатизують, кадрового впливу на товариство "Меморіал" та Музей визвольних змагань Прикарпатського краю.
Роман Шевчук, заступник голови обласної організації "Нашої України" та близький товариш Романа Круцика, вирішив не здавати без бою цінну територію громадського впливу й, у свою чергу, також виголосив депутатський запит. Як колишній працівник тієї спецслужби, що нині в Україні називається "Служба безпеки України", він "зі знанням справи" заявив, що в Україні активізувались російські спецслужби та звинуватив їх у тому, що вони серед іншого: а) "сфальсифікували рішення правління товариства "Меморіал" про нібито відмову у погодженні заступника голови товариства Руслана Коцабу на посаду директора правління"; б) хочуть через "окремих членів КУНу рейдерським шляхом захопити громадську організацію "Меморіал"; в) зірвати відзначення 20-ї річниці "Дем’янового Лазу", яке "планується провести за участю Президента України Віктора Ющенка".
Після цього Роман Шевчук попросив начальника управління Служби безпеки України в області, прокурора області та начальника управління юстиції "встановити агентів ФСБ, які знаходяться в середовищі патріотів з Конгресу Українських Націоналістів та дати належну оцінку їхнім діям, встановити осіб, які підробили рішення правління товариства "Меморіал", та притягнути винних до передбаченої законом відповідальності".
Короткий виклад суті справи здійснений мною на підставі стенограми сесійного засідання. При потребі можна ознайомитися із її повним текстом. Хай і читачі, і автор статті "Політична маячня" оцінять адекватність запиту Романа Шевчука. Самі ж обласні депутати дійсно сприйняли його як політичну маячню й не підтримали під час голосування. Очевидно, зі сказаного стає зрозумілим, що жодного розгляду "питання про люстрацію в органах влади на Івано-Франківщині" не відбувалося. А така маячня насправді небезпечна тим, що якщо всяке дріб’язкове зведення порахунків називати люстрацією, то знівелюється саме її розуміння як процесу очищення влади від представників "совєтського" тоталітарного режиму. Ця ж маячна своєю дріб’язковістю нівелює й ту серйозність загрозливого впливу, який російські спецслужби здійснюють на політичний процес в Україні
Отож, що насправді відбулося 18 вересня 2009 р. на 32-ій сесії обласної ради, можна зрозуміти, навіть не знаючи тонкощів місцевої політичної кухні, але ознайомившись із її порядком денним та проаналізувавши стенограму засідання. Цього не вважав за доцільне зробити автор статті Назар Близнюк, висуваючи такі серйозні звинувачення проти мене як політика. Так недовго понести й відповідальність за свої дії! Адже, згідно зі ст. 26 Закону України "Про засоби масової інформації", журналіст зобов’язаний "подавати для публікації об’єктивну і достовірну інформацію". Та й самому виданню загрожує відповідальність згідно з п. 5 ст. 41 цього ж Закону за "зловживання правами журналіста".
Після завершення описаного сесійного дня депутат Роман Шевчук в телефонному режимі засипав мене звинуваченнями, чому я утримався при голосуванні за його запит щодо люстрації. Тоді вперше з його вуст і прозвучав цей термін. Зрештою, зі свого голосування я не роблю таємниці. Але при цьому постає закономірне питання – оскільки голосування відбувалося не в поіменному режимі, а, отже, позиція кожного окремого депутата не фіксувалася, то звідки Романові Шевчуку знати про мою позицію? Що, спрацьовує стара службова звичка – за всім і на всяк випадок слідкувати! А може таки не "за всім і на всяк випадок", а цілеспрямовано і за мною, як приналежним до керівного складу ВО "Свобода"?
Ідентичне запитання й до автора статті "Політична маячня". А звідки у Вас, вінничанина, інформація про те, як із якогось дріб’язкового питання у далекому Івано-Франківську голосує депутат Олександр Сич? Та й сам термін "люстрація" в контексті цієї сесії Івано-Франківської обласної ради, вдруге після Романа Шевчука, прозвучав чомусь саме у Вашій статті. Чи, може, у Вас із ним існує тісний телепатичний зв’язок!? А може, інший зв’язок – по лінії його колишніх професійних обов’язків? Хоча знаючі люди кажуть, в цій сфері "колишніх" не буває…
Запитання й до головного редактора видання п. Тараса Борисюка. Що Вас, члена ВО "Батьківщина" й депутата Вінницької міської ради від БЮТ, аж настільки поєднує зі згаданим вище Романом Шевчуком, що без перевірки достовірності викладених у статті "Політична маячня" фактів Ви дозволили її друк? Зокрема, в частині закидів проти мене. Невже Ви, так само як і Роман Шевчук, переймаєтеся тим, чи зуміє "Наша Україна" перехопити з-під контролю КУН-у товариство "Меморіал" і чи успішно буде організований для Віктора Ющенка піар в Дем’яновому Лазу? А якщо не переймаєтесь (бо ж всім відомо, якою є взаємна неприязнь Юлії Тимошенко та Віктора Ющенка й БЮТ-у та "Нашої України"), то єдиним поясненням є те, що кагебісти всіх партій єднаються в боротьбі проти ВО "Свобода".
Олександр Сич
Депутат Івано-Франківської обласної ради
Заступник голови ВО "Свобода"
|
