Почувши й прочитавши за останні кілька днів неймовірну кількість думок, байок, а дуже часто і конкретних наклепів про "Свободу", не стримався і вирішив відповісти і "тролям", тим, хто їм дає замовлення, а також всім всезнайкам-порадникам, які знають, що і хто має робити (самі, щоправда, з дивана не встають...). Отож. За моїми спостереженнями, з перших днів революції люди поділилися на три категорії:

Перша – ті, що вийшли на вулиці з метою діяти та боротись.

Друга – персонажі, які вийшли попровокувати (не безоплатно) або заробити на загальній справі якісь особисті політичні дивіденди.

Третя – т.зв. воїни-підпільники, порадники. Максимум, на який вони спромоглися фізично, – приїхати до Києва на день-два для фото-сесії. Решту часу вони проводять у соцмережах. Клянуть на чому світ стоїть "Свободу" зокрема й опозицію загалом. "Знають", що потрібно зробити для перемоги, але тримають це в страшенній таємниці. Люблять публічність. Примазуються до всіх і кожного. Не вилазять з телеекранів, де максимум часу присвячують розповідям про свої героїчні вчинки. Мовляв, вони (як правило, політики-невдахи попередніх кампаній, нині позиціонують себе як "громадські активісти") і лише вони роблять революцію, а інші, бачте, її "зливають".

"Маски зірвано!" – кричить якийсь писака, настільки мужній, що підписується псевдонімом, боячись ім'я назвати. – "Революцію злити не дамо!". Добре. Вилазь із хати, виходь до тих людей, яких ти поливаєш брудом, і допомагай їм боротися... А ні. Так не цікаво. "Свобода" побилася з Правим сектором", "Свобода помирилася з Правим сектором", "Свобода" захоплює ОДА", "Свобода" звільняє ОДА", "Свобода" "тітушків" звезла". "Не дамо!!!", "Не дозволимо!!!!"…

В мене два запитання. Що ви не дасте, сидячи вдома? Де ви всі? Проблема в тому, що більшість цих "громадських активістів", "політико-журналістів" нічого не здатні зробити. Хіба нашкодити, облити брудом. Більше того, знаю, що робиться це все не безоплатно.

Тепер їхнє улюблене запитання: "Де "Свобода"? Товариство, та не чую я таких запитань ні в Києві, ні у Львові, в ОДА чи на інших барикадах. Приходьте на основні точки спротиву – побачите. Як це побачило більше 50 львів'ян, які в Києві, в палаці Свободи (колишній Жовтневий) написали заяви на вступ до партії.

З огляду на це закликаю всіх, хто дійсно вболіває за свою державу, вийти з підпілля, стати пліч-о-пліч і боротись. Іншому, ницому "воїнству" – нехай щастить. Час усе розставить по місцях…

Маркіян Лопачак,

голова Львівської міської організації ВО "Свобода"