Профком Прикарпатського УБР намагається запобігти
намірам правління «Укрнафти» масштабно скоротити працівників управління
Надвірнянської експедиції, по суті, вже немає.
Її розшматували. Тепер, наскільки знаю, там вивозять письмові столи,
комп’ютери, — розповів у телефонній розмові голова профспілкового комітету
Прикарпатського управління бурових робіт (УБР) Григорій Третяк. — Бурові
бригади поперекидали. Одну — в Борислав. Другу — в Івано-Франківськ... Водночас
адміністрація УБР звернулася до нас із поданням дати згоду на скорочення 33
працівників. Серед них — людина з двома вищими освітами, керівники провідних
служб експедиції — заступник начальника цеху, головний інженер, головний
енергетик, головний механікѕ Хіба це правильно? КзОТ не так каже нам. Профком
не дав згоди на звільнення жодного із 33 фахівців.
Ліквідація без наказу
Історія ліквідації Надвірнянської експедиції Прикарпатського
УБР, яка активно «колотиться» ще з минулої осені, загадкова. Ще до розмови з Г.
Третяком мав інформацію про те, що наказу чи іншого офіційного документа
правління ПАТ «Укрнафта» або ж адміністрації Прикарпатського УБР про ліквідацію
однієї з трьох експедицій управління — Надвірнянської — так би мовити, і в
природі не існує. Але про всяк випадок уточнюю цю деталь.
Наказу про ліквідацію
експедиції не було, — підтверджує Григорій Миколайович. — Це досить складна
ситуація. Складна і дуже заплутана. Профком вважає, що це зроблено незаконно,
несправедливо, нечесно. З цією нашою позицією ми були в лютому в Міністерстві
енергетики та вугільної промисловості України. На захист працівників також
стали народні депутати України. Бо й вони вважають, що це незаконно, але поїзд,
образно кажучи, собі їдеѕ Є наказ про скорочення штатної чисельності УБР, і
людей скорочують. Повністю скоротили апарат управління — від начальника
експедиції до прибиральниці. Про ліквідацію
не пишуть, але скорочують усіх.
Г. Третяк уточнив, що ще раніше було видано наказ про
скорочення штатної чисельності Прикарпатського УБР на 132 особи. Але час минав,
і хтось вийшов на пенсію, хтось перевівся на роботу в інші структурні підрозділи
ПАТ «Укрнафта». А до того ж уже тепер, коли де-факто розпочали ліквідовувати
експедицію, 11 її працівників, окрім тих 33-х, що потрапили під скорочення,
написали в заявах про звільнення за власним бажанням. Очевидно, люди не
витримали психологічного пресингу і написали в заявах про те, що розраховуються
добровільно і не матимуть претензій до профкому.
Але остаточно питання ще не вирішено, — підкреслив на
завершення розмови Г. Третяк. Є рішення
міністерства, яке рекомендує правлінню ПАТ «Укрнафта» не скорочувати
працівників Прикарпатського УБР. Але лише рекомендує... Ми сподіваємося на
підтримку центральної ради Всеукраїнської профспілки працівників нафтової і
газової промисловості. Також, як мені відомо, народний депутат України Юрій
Дерев’янко, який уже звертався із запитом з приводу скорочення працівників й
наміру фактично ліквідувати Надвірнянську експедицію до міністерства та отримав
від керівництва ПАТ «Укрнафта» відповідь, яка, як вважає, є, по суті,
відпискою, вже повторно надіслав депутатські звернення. Тепер — і до Президента
України, і до прем’єр-міністра та до Генерального прокурора. Самі працівники
апарату управління, згоди на звільнення яких профком УБР не дав, наразі
перебувають в оплачуваних відгулах. Їх нібито й не звільнили, тобто, так би
мовити, не викинули за борт, але вимушено вони не працюють.
Справи як по маслу не
пішли...
Звернення із закликом вжити невідкладних заходів для
нарощування обсягів бурових робіт підприємствами «Укрнафти» як головної
передумови збільшення вітчизняного нафто- і газодобування та не допустити
масових звільнень працівників, крім Ю. Дерев’янка, до керівництва
Міненерговуглепрому адресували також народні депутати України Олександр Сич і
Богдан Бенюк, а депутат обласної ради Сергій Адамович звернувся із запитом з
цього ж приводу до департаменту промисловості та інфраструктури Івано-Франківської
облдержадміністрації.
У розпорядженні редакції є копія офіційної відповіді, яку в.
о. голови правління ПАТ «Укрнафта» Володимир Пустоваров на початку лютого надіслав
Ю. Дерев’янку. Якщо резюмувати його пояснення, то виходить так, що ліквідація
Надвірнянської експедиції і звільнення працівників Прикарпатського УБР є
наслідком того, що у ПАТ «Укрнафта» «починаючи з 2008 року, спостерігається
спад видобутку вуглеводнів та зменшення обсягів пошуково-розвідувального й
експлуатаційного буріння, яке обумовлене об’єктивними причинами».
В. Пустоваров пише, що 15 січня 2009 р. під головуванням
першого заступника міністра О. Бугайнова відбулася нарада, на якій розглядали
шляхи стабілізації видобутку нафти і газу та нарощування обсягів буріння. Але
ухвалені рішення не виконуються. Насамперед — чотири, які в. о. голови правління ПАТ «Укрнафта» у листі
виділив окремими пунктами. По-перше, уряд не виділяє бюджетних асигнувань на
геологорозвідку і товариство веде її виключно власним коштом. По-друге,
«Укрнафта» так і не отримала преференції, яку просила, — можливість отримувати
спеціальні дозволи на геологічне вивчення, в т. ч. і на дослідно-промислову
розробку та випробування вуглеводнів, а не купувати їх на аукціонах, як це
зобов’язано робити всі компанії, які працюють в Україні. По-третє, не вирішено
питання встановлення економічно обррунтованої ціни на реалізацію газу власного
видобутку. По-четверте, ПАТ «Укрнафта» не пішли назустріч і в питанні спрощення
процедури надання земельних ділянок для будівництва свердловин.
Фактично у 2008—2012 роках на підприємствах «Укрнафти»
склалася ситуація, коли частина працівників майже постійно була у вимушених
простоях — люди ходили на роботу, їм нараховували і виплачували зарплату, але
самої роботи — геологорозвідки, буріння свердловин та добування нафти і газу —
не було. Про масштаби цього явища, принаймні побіжно, можна судити з прикладу,
який В. Пустоваров наводить у листі: на 15 січня ц. р. із 19 бурових бригад
Прикарпатського УБР 13 — у простої.
Можна, звичайно, припустити, що якби й справді все йшло як
по маслу, тобто всі протокольні рішення наради були вчасно виконані, то
сьогоднішньої катастрофи в «Укрнафті» не було б. Але постають прості запитання:
хто ж, власне, мав упродовж останніх чотирьох років наполегливо працювати над
тим, щоб у проектах держбюджетів уряд закладав кошти на фінансування
геологорозвідки? Або над тим, щоб газ, який добувають колективи підприємств
«Укрнафти», вони могли продавати якщо не за ціною російського «Газпрому», то
принаймні з мінімально необхідним рівнем рентабельності? Або щоб скраплений
газ, який виробляє колектив Долинського газопереробного заводу, не забирали в
колективу за безцінь, аби перепродати його втридорога з аукціону, після чого
власники автомобілів, що їздять на пропані, вимушені на АГЗС платити за нього
вже майже стільки ж, як за імпортний бензин?
Із землею також не
склалося
Проте окремо зупинімося лише на четвертому пункті,
виділеному
В. Пустоваровим. Зазначивши, що наприкінці червня 2009 р.
Верховна Рада ухвалила Закон «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів
нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності,
для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» (до їх переліку
якраз внесено будівництво та обслуговування нафтових і газових свердловин та
виробничих споруд, необхідних для їх експлуатації. — Авт.), в. о. голови правління
ПАТ «Укрнафта» додає таке пояснення: «Відчужити земельні ділянки для
будівництва та обслуговування нафтових і газових свердловин відповідно до цього
закону неможливо, оскільки власники земельних паїв не дають письмової згоди на
викуп земельних ділянок».
Проте ще є лісові угіддя, де землю під бурові отримати
простіше. Для цього потрібно лише рішення Кабінету Міністрів. Але й з ними у
ПАТ «Укрнафта» справа не склалася. Бо
проекти розпоряджень про надання Кабінетом Міністрів дозволу на
виготовлення проектів землеустрою для відведення земельних ділянок готують і
подають до уряду облдержадміністрації (ОДА). «На цей час не направлено жодного
клопотання в Кабінет Міністрів України для отримання дозволу на виготовлення
проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», — повідомляє В.
Пустоваров у листі до Ю. Дерев’янка.
Що тут цікаво?
Перше. Коли нещодавно команда представництва компанії
«Chevron» в Україні на чолі з Пітером Кларком проводила в Тисмениці семінар з
питань добування газу зі сланцевих покладів, то під час дискусії обговорювалися
різні — і реальні, і потенційні — проблеми, що можуть постати в процесі
освоєння Олеського родовища. Наприклад, украй погані дороги. Або де брати воду
для бурових. Але щоб неможливо було викупити чи орендувати землю під бурову? Ні
представники американської компанії, ні сільські голови Тисмениччини жодних проблем з цим не бачили.
Друге. Взагалі дуже дивно виглядають викладені у листі
нарікання топ-менеджера «Укрнафти» на облдержадміністрацію. Бо навіть якщо й
прийнято у державі саме таку процедуру подання документів на відчуження землі у
лісових угіддях, то це, безперечно, не означає, що ОДА — Івано-Франківська,
Чернівецька чи Львівська — є, так би мовити, підрядною організацією у
комерційної компанії, яка попри те, що 50 відсотків плюс одна акція належать
державі, має приватних власників, серед яких, зауважимо, мільярдери,
співвласники групи «Приват» Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов. і найнятий ними та
іншими членами наглядової ради товариства, яку очолює Євген Бакулін,
професійний менеджмент товариства мав би, принаймні так думаємо, не чекати,
коли ОДА складуть і подадуть до Кабінету Міністрів клопотання, а мав би
працювати з народними депутатами, урядовцями, територіальними органами влади і
громадами, аби успішно вирішувалися прості поточні питання — відведення чи
викупу землі, чи аби перспективні з точки зору видобутку нафти і газу родовища
не опинялися раптом у заповідних землях.
Колізія в Статуті
В. Пустоваров докладно описав, що саме та хто впродовж
2008—2012 років перешкоджав керівництву провідної національної компанії
вирішувати виробничі, фінансові й комерційні питання. Тому сподівалися, що
таким самим детальним буде й виклад того, що все ж таки зробив менеджмент
«Укрнафти» для подолання цих проблем.
Але перше, що зауважує в. о. голови правління товариства у
листі до народного депутата, — це те, що «з урахуванням відсутності позитивної
динаміки в діяльності УБР адміністрація ПАТ «Укрнафта» змушена була переглянути
власну позицію та вжити заходів, спрямованих на підвищення ефективності». Цей
«перегляд» вилився в те, що торік у квітні правління ухвалило рішення скоротити
чисельність працівників. «За результатами проведеного розрахунку встановлено,
що кількість штатних одиниць у Прикарпатському УБР більша за нормативну на 587
осіб, або на 30 відсотків», — зазначає В. Пустоваров.
Друге, що зроблено, — це, як випливає з відповіді, під час
формальної процедури — зміни назв товариства з відкритого (ВАТ) на публічне
(ПАТ), а спостережної ради — на наглядову (ці рішення ухвалено на виконання
вимоги Закону «Про акціонерні товариства». — Авт.) на загальних зборах
акціонерів 22 березня 2011 р. було затверджено нову редакцію статуту
товариства. Відповідно до неї до компетенції правління належить вирішення всіх
питань поточної діяльності окрім тих, які, згідно із законом, можуть ухвалювати
лише загальні збори та наглядова рада. Зокрема, як підкреслив у листі В.
Пустоваров, голова правління ПАТ «Укрнафта» затверджує штатний розпис
товариства, приймає на роботу та звільняє працівників, укладає з ними від імені
товариства трудові угоди.
Що це означає для трудівників Прикарпатського УБР? Річ у
тому, що ще на позаминулих загальних зборах — 26 січня 2010 р. акціонери
ухвалили рішення про те, що скорочувати працівників правління «Укрнафти» може
лише за погодженням зі спостережною радою. і до осені 2012 року, як зазначають
самі профспілкові активісти, правління цієї вимоги дотримувалося. Лише у жовтні
почала «колотитися» ситуація зі скороченнями трудівників. і тепер тут виникла
колізія. Саме рішення зборів нібито ніхто не скасовував. На нього, до речі,
часто посилаються члени профкому Прикарпатського УБР. Однак правління ПАТ
«Укрнафта» живе за новою, переінакшеною «конституцією» товариства. і В.
Пустоваров у листі пише нардепу про те, що такого органу управління, як спостережна рада, в
«Укрнафті» вже не існує. А рішення наглядової ради матиме для адміністрації
лише рекомендаційний характер (тут можна припустити, що, готуючи нову редакцію
статуту та положення «Про наглядову раду», в «Укрнафті», можливо, й з певним
прицілом, розширили повноваження і компетенцію правління та, навпаки, звузили —
наглядової ради).
«Адміністрація ПАТ «Укрнафта» запевняє, що розпочата
процедура скорочення працівників Прикарпатського УБР відповідає вимогам чинного
законодавства України та колективному договору, а звинувачення профспілок у
бездіяльності та штучному стримуванні бурових робіт є безпідставними і
спростовуються викладеними у листі фактами», — насамкінець зазначає у відповіді
В. Пустоваров. Очевидно, в. о. голови правління ПАТ «Укрнафта» має на увазі інший
документ — торішнє звернення Г. Третяка до керівників львівських облради і
облдержадміністрації та міського голови Борислава, в якому він, посилаючись на
офіційні дані Міненерговуглепрому, зазначає, що за останні сім років обсяги
експлуатаційного буріння на підприємствах товариства зменшилися більш ніж
усемеро, і висловлює думку про те, що правління ПАТ «Укрнафта» робило це, по
суті, цілеспрямовано.
Ресурс усе ще є. А
ефект?
Не журналістам, звичайно, судити про те, чи є ці висновки
обгрунтованими або ж, як стверджує В. Пустоваров, безпідставними. Але не можна
не зауважити, по-перше, дивної, як на наш погляд, позиції керівництва
Міненерговуглепрому. Значний пакет акцій товариства, що перебуває у державній
власності, дозволяє відомству чіткіше та й, очевидно, категоричніше формулювати
вимоги до правління «Укрнафти». По-друге, не можна не пригадати початок 90-х
років минулого століття, коли депутатів обласної ради першого демократичного
скликання представники уряду просили дати згоду на входження юридично
самостійних ще з радянських часів прикарпатських підприємств нафтогазодобувної
промисловості — трьох управлінь бурових робіт, НГВУ «Надвірнанафтогаз» та НГВУ
«Долинанафтогаз», управлінь технологічного транспорту, Долинського ГПЗ та ін.
до складу «Укрнафти». Переконували зокрема, що менеджмент національної
вертикально інтегрованої компанії, що створювалася, зможе забезпечити бурові
бригади роботою не лише в Україні, а й за кордоном, зокрема у країнах Близького
Сходу. Час минув, а обіцянки не справдилися.
Заради об’єктивності зазначимо, що правління ПАТ «Укрнафта»
останнім часом виділяло доволі серйозні суми — 10-12 мільйонів гривень щорічно
— і на соціальний розвиток Івано-Франківщини. Однак якщо спробувати підсумувати баланс,
то він виглядає так: торік, за даними Головного управління статистики в
області, лише на Івано-Франківщині підприємства «Укрнафти» та приватні компанії
добули 397,6 тис. тонн сирої нафти і 142,8 млн. кубометрів природного газу.
Нескладно підрахувати, що, продаючи газ навіть по 91 долару за тис. кубометрів
(це найнижча ціна, яку встановлено для населення, що використовує до 2,5 тис.
кубометрів газу на рік), та нафту — по 417,5 долара за тонну (одна з найнижчих
цін, за якою торгують в Росії), то загальний виторг становитиме майже 179 млн.
дол., або ж понад 1,45 млрд. грн. і це, не беручи до уваги ринкової вартості ще
170,7 млн. кубометрів попутного нафтового газу і майже дев’ять тис. тонн
газового конденсату, добутого на Прикарпатті в 2012 році.
Зрозуміло, що ці розрахунки дуже приблизні. Очевидним є й
те, що тут треба було б багато що відмінусувати. Насамперед усі ті видатки, які
ПАТ «Укрнафта» має, сплачуючи рентну плату за видобування нафти і газу,
земельний та інші податки, за купівлю ліцензій тощо. Але все ж навіть за умови
вирахування цих видатків залишаються, на наш погляд, серйозні підстави для
проведення фахового аудиту ефективності діяльності ПАТ «Укрнафта» та грунтовної оцінки її наслідків у
регіональному розрізі — як для колективів нафтогазодобувних підприємств, так і
для територіальних громад Прикарпаття.
Від редакції
21 березня відбулося засідання центральної ради працівників
нафтової і газової промисловості України, на якому обговорювали й долю
колективу Надвірнянської експедиції та питання скорочень персоналу в Прикарпатському
УБР. Рада ухвалила звернення до глави уряду Миколи Азарова щодо необхідності
негайного вирішення ситуації в ПАТ «Укрнафта» та вжиття відповідних заходів,
передусім — нарощування обсягів буріння. А вже після цього під час
прес-конференції у будинку уряду М. Азаров пообіцяв розібратися в ситуації,
зазначивши зокрема, що, на його думку, з урахуванням ухвалення масштабної
програми розвитку вітчизняної нафтогазодобувної галузі скорочень фахівців у
колективах нафтодобувних і бурових підприємств бути не може. Микола ПЕТРИЧУК
|
