Насправді – все просто. Якби Ющенку потрібний був би Бандера, Зірку Героя  присвоїв би якраз до 100-річчя, 1 січня 2009 року. І це б виглядало логічно.

Але Ющенка зробив впевнений пас Януковичу в ході передвиборної кампанії. Час для Указу  був вибраний дуже вдало з точки зору політтехнологій. Була врахована швидкість поширення інформації. Якби це зробили напередодні виборів – інформація б не встигла прозвучати. Якщо задовго до того – Тимошенко могла б  детально пояснити виборцям, як влаштована ця пастка. 

Електорат Януковича приблизно наполовину складається з тих, хто активно не сприймає Бандеру, і наполовину з тих, хто його просто не любить. Електорат Тимошенко ділиться приблизно навпіл на тих, хто Бандеру любить, і тих, хто не любить. Тому Янукович міг ефективно протестувати проти указу і, користуючись обуренням ненависників Бандери, урочисто присягатися, що його відмінить.

Вклад  теми Бандерив перемогу Януковича в другому турі був якщо не вирішальним, то, принаймні, вельми істотним.

Отже перемогу Януковича кували не лише живий Ющенко, але і персонажі з вже далекої історії.

Але: Вороги України не могли подолати Бандеру живого, вони бояться його й мертвого. Адже Бандера для мільйонів українців, попри недолугі і нікчемні рішення судів, був і залишається українським Героєм.