24 серпня ми відзначаємо двадцять другу річницю Незалежності нашої держави. Ще один рік незалежності, і ще один крок до світлого і кращого майбутнього. Це найголовніше свято нашої країни, яке є результатом тисячолітньої боротьби українського народу за право мати свою державу. В ці серпневі дні по всій Україні вшановують пам'ять борцям за Волю та Незалежність нашої держави.

Надвірнянський край багатий на імена тих, хто віддав своє життя, щоб майбутні покоління жили у своїй вільній, самостійній Україні. У багатьох селах Надвірнянського району провели поминальні панахиди, щоб помолитися за  тих, хто до останнього боровся за Україну із синьо-жовтим прапором в руках. Такі урочистості пройшли у Гвозді, Ланчині, Делятині, Тисменичанах. Надвірнянські свободівці взяли активну участь у святкуванні Дня Незалежності України.

Як цими днями можна забути про людину, яка все своє життя боролася та жила долею України. Батька десятьох заповідей українського націоналіста – Степана Ленкавського. В цьому "Декалозі українського націоналіста" закладено основні морально-етичні засади учасника національно-визвольних змагань. Він продовжив справу С. Бандери, очоливши після його смерті ОУН.

У неділю 25 серпня надвірнянські свободівці разом із громадою села Фитків вшанували пам'ять провідника ОУН Степана Ленкавського. У цьому селі промайнуло його дитинство. На відзначення  прибув голова Івано-Франківської обласної організації ВО «Свобода», Народний депутат країни  Олександр Сич.

Після служби Божої на подвір'ї церкви розпочали поминальну панахиду біля могил людей, які боролися за вільну державу. По закінченні отець Іван Качанюк промовив, що ці люди справжні патріоти своєї держави. Вони до останнього подиху боролися, щоб ми з вами жили у своїй Богом даній Україні. Степана Ленкавського він назвав монахом. Це дійсно так. Не маючи

ні дружини ні дітей, він жив тільки єдиною Україною, вона для нього замінила все. Якби таких людей у нашій країні було більше, то ми б сьогодні не продавалися владі за їхнім хруням за ті копійки.

Надалі слово тримав Олександр Сич. У своєму виступі свободівець першочергово привітав всіх із Днем Незалежності. Він зауважив, що до цього дня Україна пройшла тернистий шлях, подолала багато перешкод, щоб не надати москалям панувати на нашій землі, а також наголосив на тому, що перед Україною, її громадянами складні й великі завдання.

"Але я вірю, що разом ми здолаємо будь-які перешкоди на шляху зміцнення  та розбудови  незалежності нашої держави".

Особливої поваги на сьогодні заслуговують, ті борці, які все своє життя переймалися долею країни. Одним з таких і є Степан Ленкавський. Олександир Сич є дослідником його біографії. Саме завдяки йому вся Україна дізналася, як ця Велика людина жертвува себе задля великої української справи, не передбачаючи ніяких дивідендів.

"Заступник Бандери Степан Ленкавський не мав ні сім’ї, ні власного житла, він усього себе присвятив Організації Українських Націоналістів" – наголосив Олександр Сич.

Громада села радо спілкувалася із представником Верховної Ради. Було обговорено багато наболілих питань. Свободівець відзначив, що такі зустрічі є потрібними, адже село це маленька клітинка України. Тому великі сподівання поклаються на наше молоде покоління. Саме їм боротися, бо якщо склавши руки нічого не робити ми і дальше будемо під ковпаком наших східних сусідів.

На завершення свята прозвучала повстанська пісня у виконанні гурту із с. Гвізд. Слова пісні зачепили душу і серце кожного не байдужого українця. Це є ще одним доказом того, що у кожного з нас у серці живе частинка України.

І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син і буде мати,

І будуть люди на землі.

Слава Україні!