14 жовтня 2011 року о 16-00 у Києві розпочалося урочисте віче та збори депутатів місцевих рад від Всеукраїнського об'єднання "Свобода".

Першим слово взяв голова Тернопільської обласної ради Олексій Кайда. Він наголосив на тому, що в Україні повним ходом триває наступ на місцеве самоврядування. Яскравий доказ цього – намагання розпустити Тернопільську обласну раду – першу націоналістичну раду в Україні.

Близько десяти тисяч українців, які зібралися на святкування річниці заснування УПА, вимагають повернути звання Героїв України Степанові Бандері й Романові Шухевичу. Про це, представляючи думку своїх земляків, заявили свободівці: голова Тернопільської обласної ради Олексій Кайда, Івано-Франківської облради Олександр Сич та Львівської облради Олег Панькевич.

Олександр Сич, зокрема, заявив: "Після наступу на національні права українців, після того, як колосальних масштабів набрала соціальна українофобія, ми, нащадки Степана Бандери й Романа Шухевича, зробимо усе, аби вигнати цю банду з України!".

У своєму виступі Ірина Фаріон заявила: "Стоячи біля підніжжя Героїв УПА, мимоволі думаєш поетичними рядками: "Молюся пресвятій Покрові – Благослови і пера, і мечі…". Історія доводить, що держава будується мистецтвом і війною. Мистецтво – зі сфери Духу. Визвольна війна – це його матеріялізація. Наш сьогоднішній Марш народжений з цього синтезу. Знаємо, що їхня смерть – це наше життя, а, отже, наша форма розплати за невинно замордованими і наша наснага з їхнього героїзму. Подвиг УПА – це незаперечна перспектива націоналістичної України. Звідси такий страх чинної влади-орди перед самим історичним фактом існування цієї армії. Звідси наш неспинний поступ і духовне наслідування наших героїв.

Історія – це передусім провідники, що кидають виклик часові. Бандера і Шухевич своєю одержимою діяльністю виграли двобій у власного історичного часу. Їхня насильницька смерть стала їхнім безсмертям. Їхні ідеї – найпевніша зброя у наших руках. Їхні методи боротьби – найкращий підручник із державотворення.

Німецький журналіст Андерс, як учасник судового процесу над убивцею Степана Бандери, сказав слушну річ: "Убивство Бандери руками московського агента – найбільша поразка СССР". Найбільша поразка теперішньої владної орди – заперечення героїзації УПА. Плебеї никнуть перед Героями. Ще ніколи ця орда не була такою слабкою. Саме тому вони вдаються до найпримітивнішої зброї керівництва державою – репресій.

Це красивий урок для нас, аби міцніти внутрішньо і множитися кількісно.

Стоячи над могилою Євгена Коновальця 23 травня 1958 року, Бандера подарував нам слова – злитки золота: "Розділені кордоном смерти, але з'єднані зв'язком віри, ідеї і любови, – живі та померлі можуть собі взаємно помагати перед Богом через Бога". Ми разом з Вами, наші Герої. Без Вас ні нас, ні України – нема"".

У своєму виступі голова Київської міської організації ВО "Свобода" Андрій Іллєнко зазначив: "Сьогодні ми зібралися тут не тільки для того, щоби вшановувати наших Героїв. Просто вшановувати їх у нас буде час тоді, коли ми житимемо в дійсно українській національній державі. А сьогодні ми повинні розуміти: Герої, яких ми вшановуємо, є дороговказом для наших дій зараз. Їхній чин, їхня смерть потребують закінчити їхню боротьбу. У сьогоднішній державі панують не нащадки Бандери, а нащадки Сталіна. І не варто дивуватися, чому вони не розуміють всю велич українських Героїв. Для них Бандера й Шухевич – то їхні люті вороги, ті, хто пустив би їх свого часу на "добриво", як це робили з ворогами української нації в 30-40 рр. Тому вони сьогодні будують не Україну Бандери, а Малоросійський совковий концтабір, в якому нам, українцям, відведено роль мовчазного бидла.

І сьогодні ми, нащадки справжніх Героїв, маємо розуміти, що їхній прапор боротьби повинні підняти ми. Їхню боротьбу ми маємо довести до логічного завершення. І це можна зробити лише революційним шляхом. А ВО "Свобода" стане авангардом цієї революції.

Голова Тернопільської облради свободівець Олексій Кайда заявив: "Ми зібрали тут усіх депутатів, котрі дійсно представляють українців. Там, де є депутати від "Свободи", ми доводимо думку українців. На жаль, ця влада продовжує наступ на місцеве самоврядування. Перший удар – по першій націоналістичній раді – тернопільський. Вчора провладні фракції зірвали її засідання, заблокувавши вхід свободівцям. Інформація про це дійшла до ЦВК, але там мовчать. Мовчать, бо на це є вказівка згори. Але якщо у 2012 році будуть вибори у Тернополі, ми здобудемо тотальну перемогу!

Сьогодні я хочу, щоб депутати усіх рівнів від "Свободи", що тут присутні, ухвалили резолюцію: "На сьогоднішній день в Україні майже закінчилась узурпація влади. Цей уряд політично направлений на нищення української нації. Тому ми, депутати від "Свободи" вимагаємо:

1) Припинити політичні репресії.

2) Відправити у відставку уряд.

3) Припинити повноваження Верховної Ради і призначити нові вибори.

4) Визнати боротьбу ОУН-УПА, а свято Покрови оголосити державним святом".

[Проголосували. Усі за. 0 проти. 0 утримався.]

Депутат Львівської облради Юрій МИХАЛЬЧИШИН, як завжди, був найрадикальнішим із промовців. «Чи є тут серед вас ліберали? – Ні-і! – Чи є демократи! – Нема-а! – Чи є націоналісти? – Так!». Покрова, казав він, є покровителькою усіх, хто бореться. Кажуть, що серце України б’ється у Києві. Насправді воно б’ється лише там, де ви є. Воно б’ється, коли ви захищаєте ваші сквери і будинки від рейдерів, коли воюєте у місцевих радах, воно б’ється на фанатських трибунах, коли фани дають відсіч українофобам.

Наша проблема в тому, що ми армія, у якої є тільки фронт, продовжував він. Коли ми підемо у великий похід, у нашому тилу не повинно залишатися ліберастів і толерастів. Ми будемо захищати всіх – і нашу принижену армію, і інтелігенцію, будемо боротися за Україну без олігархів, справді потужну і багату. А зараз в Україні відроджують гламурний сталінізм, сталінізм без Сталіна. Тому фронт сьогодні – на вулицях кожного українського міста.

Виступаючи на вічі, Олег Панькевич зазначив: "Сьогодні на нас дивиться уся Україна. На нас дивляться ті, хто ще бояться, хто зараз на кухні перед телевізором. Тому наші велелюдні зібрання дуже потрібні. Завжди хтось має бути першим. З кожним роком нас стає все більше. Багато років тому повстанці, які, напевно, ніколи не бачили Києва, мріяли про наш сьогоднішній збір. Мріяли, що ми зберемось на Покрову тут і згадаємо їх загибель. Їх загибель була не заради героїзму. Вони гинули за нас з вами і за тих, хто буде після нас. Вони дивляться на нас. На нас дивиться Шевченко, УГА, воїни Холодного Яру, Січові Стрільці. Тут присутні депутати "Свободи", які не зрадили своїх предків. В нас ще мало повноважень. Навіть автобуси з представниками місцевого самоврядування зупиняють міліціянти просто за телефонними вказівками. Це смішно. Але це свідчення того, що ця влада не має майбутнього. Я вірю і знаю, що 70-а річниця УПА буде зовсім інша. Але для цього треба пережити цей рік і згуртуватись. І знищити цей режим, він обов'язково впаде!".

У своєму виступі голова Сумської обласної організації Ігор Мірошниченко наголосив: "Ми усвідомлюємо свою відповідальність у тому, щоб гуртувати усіх патріотів і націоналістів. Такої політичної сили, такої партії, як "Свобода", де всі голосують в унісон, ніколи ще не було в Україні. Ми будемо йти далі. Після 20 років боротьби "Свобода" має наміри взяти владу у руки і повернути Україну українцям. Визнання ОУН-УПА – це тест на українськість уряду. І завдяки тому, що кремлівські лакеї не визнають наших Героїв, це допомагає людям ясніше усвідомлювати, ким вони є. Але цей морок скоро мине. Мине так само, як ясна погода завжди змінює дощ".

На завершення свого виступу Олексій Кайда наголосив: "Зараз під Києвом стоїть міліція з автоматами і зупиняє автобуси свободівців. Але ми їдемо, бо ми святкуємо своє свято!".

Під час виступу Голови Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олега Тягнибока над пам'ятником Шевченка з'явилася веселка. 

Лідер свободівців у своїй зазначив:

"20 років нелюстровані недобитки разом із космополітичними лібералами будували Україну, де зручно жити тільки їм, але аж ніяк не 46 мільйонам українців. За 20 років їхнього бенкетування тут ми маємо не таку Україну, за яку боролася УПА.

За що боролася УПА? За те, щоби в незалежній Україні жили заможні патріоти – люди, які безоглядно любитимуть свою державу, котра дозволить українцям впевнено дивитися в майбутнє.

Українці від покоління до покоління прагнули одного – побудови української самостійної соборної держави. Держави національної за змістом, яка забезпечить українцям гідне життя і соціальну справедливість. Ярослав Стецько казав, що без соціальної революції не буде національної. Бандера наголошував, що ОУН змагає за побудову народоправної держави, де панує соціальна справедливість. Формально держава є, але в ній нема ні національної, ні соціальної справедливості. Наше завдання – виконати заповіт великих попередників.

Степан Бандера казав: наша влада буде страшною для ворогів української нації. І він мав рацію. Олігархів, які десятиліттями розграбовують і розпродують країну, ми посадимо не за круглий стіл, а за квадратні ґрати. Ми діятимемо без жодних компромісів. Будь-який документ, що з ними підписуватимемо, стане рівносильний капітуляції.

Те, що ми зібралися тут нині десятитисячною згуртованою спільнотою, де найбільше з усіх молоді – це інформаційний вибух. Наше зібрання – це данина героям УПА та безжальне знищення ворожої пропаганди про неактуальність націоналізму. Наступного року нас на цьому місці буде ще більше. Адже боремося за пробудження свідомості кожного українця. Тож, маємо донести наші ідеї в оселю кожної української родини.

Вперше український націоналізм іде у передовій лаві на боротьбу з антиукраїнським режимом. Наголошую: опозиція має розпочати боротьбу з антиукраїнським режимом, провівши спершу люстрацію в своїх рядах. Ми маємо домогтися усунення від влади антинаціонального олігархічного режиму. Боротьба ОУН-УПА має бути визнана і належно пошанована на державному рівні.

- Верховну Раду – клуб міліонерів та мільярдерів – має бути розпущено, а уряд відправлено у відставку

- необхідно ухвалити закон про заборону торгівлі землею

- середній клас має бути підтриманий державно, відповідно, грабіжницький Податковий кодекс має бути скасовано.

Наостанок хочу разом з вами пригадати слова видатних націоналістів:

Степан Ленкавський: "Основні ідеї українського націоналізму – політична ідея української держави та соціяльна ідея українського народу".

Петро Полтава: "Ми, бандерівці, – борці за інтереси працюючих мас, а не оборонці експлуататорських кляс".

А ось і Дяків-Горновий: "Українська Самостійна Соборна Держава, за яку ми боремося, держава, якою керуватиме вільний народ, держава без поміщиків, капіталістів і партійних п'явок, держава, яка забезпечить всі права людини і демократичні свободи, держава – рівна серед рівних держав усіх інших народів, – це те, до чого прагнув і прагне український народ, це те, що йому найзаконніше належиться. Знищення поневолення одного народу другим народом (імперіялізму), вільні національні держави для всіх народів, справжня дружба та рівноправність між народами і основана на них якнайтісніша всебічна співпраця між народами, знищення всякого визиску людини, добробут, вільна і повноправна людина, — це ті ідеї, які дають найсправедливішу розв'язку всіх питань між народами і людьми. Тому ці ідеї найпередовіші".

18-00 у Києві розпочався Марш Слави УПА. Десятитисячна колона учасників рушила від пам'ятника Тарасові Шевченку до Михайлівської площі. Гасло Маршу: "ОУН-УПА – державне визнання!".

Захід присвячено борцям, які поклали свої життя за незалежність України. Віддати їм належну шану – святий обов'язок українців.

Марш взяв старт від пам'ятника Тарасові Шевченку, пройшов вулицею Володимирською і завершився на Михайлівській площі столиці.

Колона учасників урочистого Маршу Слави УПА розтягнулася по вулиці Володимирській. Голова колони, що налічує понад 10 тисяч учасників, вийшла на Софійську площу, а хвіст лише вирушив від пам'ятника Шевченку.

Колона учасників Маршу вийшла на Михайлівську площу, де розпочався святковий концерт. У ньому беруть участь провідні українські рок-гурти: "КОМУ ВНИЗ", "Плач Єремії", "От Vinta", "Тінь сонця", "Рутенія".

  Матеріали з сайту ВО "Свобода" 

  Матеріали з сайту журналістки О.Білозерської

та фотоматеріали учасників маршу