1992 року газета «Вечірній Київ» передрукувала «Сповідь надлюдини» – одкровення одного з комуністичних можновладців: «Я говоритиму з вами відкритим текстом не тому, що я нахабний, а тому, що не відаю страху. За мною гігантська непереможна сила КПРС. КДБ, МВС, Мінфін, Мінторг, уряд, прокуратура і всілякі Верховні Ради – це лише просто важелі в наших руках. Під нашу дудку танцюють президенти і виконують нашу волю, роблять те, що ми хочемо. Нам глибоко наплювати на думку народу, вона для нас пустий звук. Для нас раз плюнути – принести вам голод, саботаж, злидні, хвороби. Це ми зробили норму вашого життя кримінальною. Ми зараз спокійно грабуємо вас і перетворили на тварин. Це ми усунули молодь від політики, кинувши їй кістку року і порнухи. Ми не хочемо виробляти. Але ми хочемо споживати. Хочемо розкошів, привілеїв, бо ми – носії ідей… Ви думаєте, що ми піклуємось про вас, щоб ви були ситі, одягнуті, взуті? Та плювати нам на вас! Мені 82 роки, і я йду з відчуттям спокою і задоволення. Ми залишаємо після себе наступників наших справ. Один з ваших повелителів – Гордєєв Євген, Москва – Кремль. 7 січня 1991 року».

Своєрідний Нюрнберзький процес над комуністичною СИСТЕМОЮ не відбувся.

2005 року відомий радянський дисидент Володимир Букловський в інтерв’ю кореспондентові газети «Жечпосполіта» («Rzeczpospolita», 20.08.2005) був змушений констатувати, що в Росії «взагалі прийшов КДБ, і країна, замість розвиватися, регресує». «Треба було ще тоді (йдеться про серпневий заколот 1991 року. – О. Р.) оприлюднити всі злочини СИСТЕМИ й бодай символічно, та все ж засудити. Я не прагну крові… Але тільки таким чином можна було осудити СИСТЕМУ, заявити, що то була злочинна СИСТЕМА і злочинна ідеологія»…

Українці вкотре дозволили одурити себе. СИСТЕМА в Україні так і не була знищена, коли для цього був винятково сприятливий момент на початку 90-х минулого століття.

Цю драму українського проводу влучно відтворив Юрій Рибчинський на сторінках «Літературної України» 9 січня 2003 року в поемі «Поїзд»:

В голові, як цвях, питання:

Хто замовник полювання?

Хто вбиває поодинці

Всіх найкращих українців?

11 березня 2011 року, в ефірі телеканалу «ТВі» під час програми «Вечір з Миколою Княжицьким», заступник глави Адміністрації Президента України Ганна Герман визнала, що україномовні громадяни не мають фінансового впливу в країні, без якого важко впливати на політику: «Багаті люди – в основному російськомовні, й велика частина громадян України, українців за ментальністю, – небагаті люди. Це спадщина політики перших українських лідерів. У той час як В’ячеслав Чорновіл водив нас на мітинги, де ми співали «Ой у лузі червона калина», комсомольські функціонери захоплювали банки, приватизували заводи. Тепер вони багаті люди, вони впливові, вони можуть диктувати моду».

Позитивне розв’язання проблеми – нагальна, цілковита ліквідація СИСТЕМИ. Образно кажучи, карфаген авторитаризму українського зразка має бути зруйнований остаточно і безповоротно.