Відомий український політичний діяч, публіцист. Народився у с. Раї Бережанського повіту (Тернопільська обл.). Середню освіту здобув у Бережанській гімназії та в Академічній гімназії у Львові. Навчався на юридичному факультеті Львівського університету. З юнацьких років брав участь у націоналістичному русі, став членом ОУН. У 1932-33 – референт юнацтва при Крайовій Екзекутиві ОУН на Західноукраїнських землях (ЗУЗ). Деякий час Мирон був головним редактором "Бюлетня ОУН на ЗУЗ”. У липні 1934 заарештований польською поліцією, звинувачений у приналежності до ОУН, розповсюдженні нелегальної націоналістичної літератури та співучасті у підготовці замаху на співробітника радянського консульства у Львові О.Майлова (замах вчинив 23.10.1933 М.Лемик). 

Був засуджений польським судом до 7 років ув’язнення. Ув’язнення відбував у тюрмах Равича і Вронок (тепер Польща). Був учасником Другого Великого Збору ОУН у Римі в 1938. З 1939 – політично-ідеологічний референт Крайової Екзекутиви ОУН на ЗУЗ. З червня 1941 перебував у Відні, де займався політичним вишколом батальйону "Роланд”. На початку радянсько-німецької війни 1941-45 Мирон брав активну участь у формуванні Похідних груп ОУН(б). У 1941 очолив Північно-східну групу ОУН(б), яка вирушила у Наддніпрянську Україну. Із жовтня 1941 – Крайовий Провідник ОУН на Осередньо-Східно-Українських Землях (ОСУЗ). Заарештований гестапо в Києві. Вбитий під час спроби втечі із в’язниці 25.7.1942. Автор праці "Прикмети характеру українського націоналіста”.