Відділи вирядити (убрання, взуття, зброя) по можності якнайбільш репрезентативно. Подати вичерпні пояснення воякам і командирам відносно політично-пропагандивної і боєвої тактики підчас рейду.

Ціль рейду: задемонструвати нашу збройну боротьбу проти большевицького гнобительського імперіялізму, розпропагувати нашу політичну постановку, кличі, ідею, факти гноблення большевиками усіх народів, зміст, факти і розміри боротьби українського і других народів і т.д.

Поведінка стрільців і командирів: супроти самих себе - товариська, але військово-дисциплінарна. Супроти тамошнього населення - культурна, ввічлива, бадьора, весела, - як пристало на синів культурного і лицарського 45-ти мільйонового українського народу та воїнів вкритої славою революпійної УПА. Харчі в більшості купувати. В конечності - звертатися до тамошніх голів громад, щоб вони зібрали харчі для відділу, або дозволили самим зібрати. При цьому (при збірці) належить вияснити цілі нашої боротьби. Коли стрільці збиратимуть самі, то не сміють жебрати, ані силою реквірувати. Вияснити населенню усе так, щоб воно само охоче жертувало. При цій нагоді вести в кожній хаті нашу пропаганду. За жертвування чемно подякувати. Невільно брати алькоголевих напитків, а пити тим більше. Колиб навіть угощували горілкою, заявити, що українські повстанці алькоголю не вживають.

Боєва тактика: коли ми увійдемо на територію чужої держави, то її власті, не знаючи, в чому річ, будуть старатися нас поборювати і усунути. Щоб спараліжувати і зневтралізувати виступ проти нас зі сторони тамошніх властей, належить з місця розгорнути масову роз'яснювальну акцію (листівки, кореспонденція, мітінги, індивідуальні розмови і т. д.) під кличем: приходимо до Вас не як ворог, а як гості і приятелі в таких і таких цілях.

Не вільно під ніякою умовою нападати на міліції, військо, магазини і т. д. не тільки там, де є чехи і словаки, але і большевики. Не вільно ліквідувати ніяких "типів". Навіть большевицьких емісарів не ліквідувати, бо також можемо зробити несправедливо вимір кари (ці люди можуть тішитися симпатією місцевого населення і не всі, як знаємо, щиро служать Сталінові).

По переході кордону розчленуватися на малі рухливі відділи, щоб одночасно обняти діяльністю більший терен. Це подиктоване потребою: бути всюди, говорити, роз'яснювати і дурити ворога щодо численности рейдуючого відділу. Примінити тактику рухливости: виринати і зникати. Не задержуватися довше на постоях в одній місцевості (хіба стільки, стільки конечно потрібно для відпочинку), щоб не об'їдати населення, більше зробити в інших місцевостях і здезорієнтувати ворога.

Зачіпних боїв абсолютно не вести. Коли на нас нападатимуть, тоді боронитися, маневрувати, прориватися, чи відв'язуватися й зникати. Коли наступатимуть чехи та словаки, тоді насамперед (якщо це можливе і не грозить підділові) старатися післанцем, окликами, білою хоругвою, чи іншим способом дати їм до зрозуміння і вияснити, що ми маємо супроти них зовсім приятельські наміри. Коли наступатимуть большевики, - бити силою всієї зброї і скоро відв'язуватися та зникати. Коли б наступали разом, - тоді до чехів і словаків, зайняти становище, як сказано вище, - роз'єднати з большевиками. Засадничо збройних сутичок уникати: маневрувати і відв'язуватися, - але ніколи панічно не втікати.

В сутичках, коли не вдасться уникнути маневруванням, битися героїчно, завзято. Пам'ятати тоді, що на вас дивиться ціла Словаччина і Чехія, а їхніми очима широка світова опінія. Пам'ятати, що тут у боях на чужій землі репрезентуємо всю УПА, усі криваві визвольні змагання українського народу. Тут на нас дивиться і нас оцінює широкий світ. Тут своєю боєвою поставою маємо нагоду скапіталізувати для нашої визвольної боротьби усі дотеперішні жертви. Отже: дійде до бою - мусимо вийти з нього з честю і славою, хоч би це коштувало нам найбільших жертв.

Політична пропаганда: масово кольпортувати наші листівки і літературу взагалі. Розгорнути масову кореспонденцію до впливових інтелігенів, поліційних станиць, адміністрації її. Листи вислати поштою (навіть до Праги, Братіслави і інших більших міст). Залучувати наші листівки і видання з коротенькою допискою, в яких цілях ми сюди прибули і хто висилає це письмо - значить українські Повстанці. Також висилати листи післанцями в поблизькому середовищі. Від словацького населення взяти (попросити і пояснити в яких цілях) адреси впливових урядових і приватних осіб, щоб вислати до них поштою наші посилки. Одночасно подавати листи "через чемність" через одних словаків до других, їхніх знакомих, - туди, куди пошта не сприяє. В селах через які переходимо, малювати тиром і фарбою (або на папері) на парканах, вітринах і т. д. наші кличі. Для малювання написів - кличів посилати ніччю спеціяльні ланки стрільців з місцевими провідниками (уважати на провокацію).

Кромі цього робити по селах мітинги, гутірки, товариські розмови, співати наші революційні пісні по всіх селах і хатах, де тільки перебуватимемо. Коли ж стрілець зобов'язаний вести пропаганду, а якщо не може, зогляду на слабе вироблення, вести розмови на політичні теми, тоді повинен розповідати про свої боєві пригоди і про життя УПА. Заходити до інтелігентів і роз'яснювати: чому ми проти большевизму - а защо боремося, нашу пропаганду, відношення до других народів і держав (прихильне), що ми за правдивою демократією, гуманністю та всіми іншими шляхотними людськими ідеалами, а проти шовінізму, імперіялізму, диктатури, деспотизму, тиранії і т. п. Переповідати факти боротьби українського народу, наслідки большевицької неволі, її форми та зміст, форми большевицького гноблення народів взагалі. Бити головно по сталінізмі і його антинародній і антидемократичній системі, але не виступати і не утотожнювати цього всього з російським народом. Підчеркиути, що власне хочемо співпрацювати і мирно жити з російським народом, тільки треба усунути большевизм і т. д. Не порушувати справ Закарпаття. Коли самі про це запитають, - відповісти: ми боремося за здобуття Украінської Самостійної Соборної Держави, а територіяльні спори наш уряд поладнає зі сусідами полюбовною дорогою, якщоб навіть певна частина українців перебувала в кордонах ЧСР, то це нічого неприємного, бо мали б вони рівні права і свободу всестороннього розвитку і т. д, (подавати факти взаїмного приятельського відношення між нашими народами). Пам'ятати, що чехи і словаки ненавидять мадярів, але до цих протимадярсьських розмов не треба мішатися, - сказати, що мадярів вже доля покарала за їх гріхи і що вони також повинні змагати до визволення з-під большевицького ярма, але різко підчеркати, що ми проти мадярського загарбництва і проти їх ролі германського сателіта. Не проповідувати пімсти. Висказувати, що ми наскрізь позитивно ставимося до польського народу, тільки з польської сторони є така поведінка... (вичислити факти польського терору проти нашого населення), але відносини наладнуються. Не вільно проповідувати шовінізму, а бути носіями якнайбільш гуманно-демократичних ідей. Ми йдемо в боротьбі поруч з іншими народами. Доказувати, що єдиною тривалою основою і реальною гарантією безпеки, незалежности і свободи чехів та словаків і інших народів слов'янських перед загррзою німецького, чи будьякого іншого імперіялізму - є не невільничий, вдержуваний терором СССР, але союз вільних, самостійних держав усіх слов'янських і східньо-европейських народів та кавказько-азійських. Такий союз самостійних держав, опертий на добровільності, приязні і дружбі, на політичній, мілітарній і господарській співпраці, а не на невільничих оковах, як СССР, - буде найкращою підставою реальної оборонної системи слов'янських та всіх інших волелюбних народів східньої Европи перед загарбництвом імперіялістичних хижаків. СССР побудований на насиллі і поневоленні, не дає нашим народам оборони перед германським імперіялізмом, але сам несе жорстоку імперіялістичну неволю і гніт. Остання війна проти гітлерівської Німеччини була з одної сторони оборонною боротьбою всіх слов'ян і других народів перед смертельною загрозою людожерного німецького імперіялізму, - а з другої сторони, - була конкуренційною боротьбою між імперіялізмами Берліна і Москви за те, хто з них має панувати над нашими народами. Пам'ятати, що чехи і словаки бачать в Росії єдину охорону і оборону перед германським наступом. Тому треба цього фальшивого "оборонця" розвінчати та заступити чим іншим (союз самостійних слов'янських держав). Наша пропаганда мусить бути побудована на правді, відповідати нашій генеральній політичній лінії і дихнути на тих запліснілих комунізмом і русофільством людей здоровим революційним, але демократичним духом. Якщо були б заграничні кореспонденти (треба розвідати), то обов'язково подати до них наші видання (так, щоб напевно одержали), або, як можливо, стрінутися особйсто і передати наше живе та друковане слово. При всіх розмовах зазначувати і документувати наше протигітлерівське і протифашистівське становище (подати факти протинімецької боротьби нашого народу і УПА і т. д). Роз'яснити, який вклад дала Україна в розгром гітлеризму та які понесла з цього приводу жертви. В розмовах з населенням про нашу боротьбу вияснювати, що ми не боїмося мілітарної могутності Червоної Армії, бо в тій армії є багато наших братів і синів союзних поневолених народів. Вони підуть разом з нами у майбутній рішальній розправі. Говорити багато про наші бойові успіхи і про факти переходу на наш бік бійців і старшин ЧА, їхнє сприяння нашим ідеям. Виказувати з яскравою переконливістю та полум'яною вірою, що ідея загально-людської свободи, за яку ми боремося, мусить перемогти. В рейд взяти відповідну кількість пропагандистів, добрих, головно таких, що знають чеську, словацьку та інші мови.