Ю́рій Андрі́йович Шкрумеля́к народився 18 квітня 1895р. в с.Ланчин, Надвірнянського району Івано-Франківської області в селянській сім'ї. Навчався 1901-1907рр. у сільській школі, 1907-1914рр. — у Коломийській гімназії, 1922-1924рр. — у Львівському університеті і на філософському факультеті Празького університету.

Під час Першої світової війни воював у складі Українських Січових Стрільців, був підхорунжим. Належав до найвідоміших поетів-усусів. Зокрема, після кривавих боїв на Маківці Михайло Гайворонський на слова Юрка Шкрумеляка написав пісню «Питається вітер смерті». «Стрілець і пісня, — зауважував Шкрумеляк, — то брат і сестра, то любчик і любка; в одинокій пісні знаходить стрілець розраду та хвилеве забуття».

Учасник визвольної війни. Працював із Миколою Євшаном у архівах Начальної Команди УГА.

1920-1930рр. — співробітник видавництва «Світ дитини».

1928-1939рр. — співробітник видавничого концерну Івана Тиктора, головний редактор і фейлетоніст (псевдонім Іван Сорокатий) газети «Народна справа» та журналу для дітей «Дзвіночок».

1945р. засуджено на 10 років ув'язнення в радянському концтаборі. Покарання відбував у Печорських таборах. У 1956р. після повернення з ув'язнення реабілітовано.

Помер 16 жовтня 1965р. у місті Коломия, похований у Львові на Личаківському кладовищі (довідник «Письменники Радянської України» вказує, що помер 20 листопада 1965 у Львові).

Автор понад 30 книг для дітей (найвідоміші «Юрза-Мурза», «Записки Івася Крілика», «Стрілець Невмираха», «Мова віків» та (під псевдонімом Юра Ігорків) «Історії України для дітей» у чотирьох частинах).

Численні переклади зі світової класики, пристосовані для малого читача («Казки з 1001 ночі», «Алядин і чарівна лямпа», «Історія про малого Мука», «Пригоди мореплавця Сіндбада» та ін.).

Друкувався у виданнях «Червоної Калини», зокрема в календарях-альманахах — вірші, оповідання та белетризовані спомини.

Автор поем «Кузня в Нагуєвичах», «Довбушева слава».

Окремо вийшли: Поема «Сон Галича» (Станіслав, 1920), Лірико-публіцистична проза «Поїзд мерців» (Львів, 1922), «Авелева жертва» (1926), Пригодницька повість «Чета крилатих» (1928, перевидано 1954 у США), Повість «Вогні з полонин» (1930), П'єса «Стрілець Невмирущий» (1938), Повість «Високі гори і низини» (1939), Збірка поезій «Пісня про радісну осінь» (Київ, 1940), Збірка поезій «Сопілка співає» (Львів, 1957), Вибрані твори «Привіт Говерлі» (Київ, 1964).