Псевда «Максим Рубан», «Марко», «Євген Скиба». Український політичний і військовий діяч, один із лідерів Організації українських націоналістів. Народився у с. Нові Стрілиська Бібрського повіту (тепер Львівська область). 1930 закінчив гімназію у Львові. 1930-32 Лебедь брав активну участь в організації молодіжних груп ОУН на західноукраїнських землях, керівних підпільних вишколів юнацтва ОУН у Карпатах. 1932-34 – зв’язковий між Крайовою Екзекутивною та проводом ОУН за кордоном за кордоном. 1934 підготував атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Б. Пєрацького. Після здійснення атестату намагався виїхати через Гданськ-Щецін до Німеччини, але за наказом Г. Гіммлера був заарештований і виданий Польщі. На Варшавському процесі 1935-36 засуджений до смертної кари, яка згодом була замінена довічним тюремним ув’язненням. 5.9.1929 Лебедь під час конвоювання до іншої в’язниці втік. 1940 в ході внутрішнього конфлікту в ОУН підтримав політичну лінію С. Бандери, а з 1941 став його заступником. 30.6.1941 у Львові Українські національні збори проголосили Акт відновлення Української самостійної держави та створення Українського державного правління, до складу якого увійшов Лебедь. Після арешту в липні-вересні 1941 більшості членів правління Лебедь організовував український антифашистський рух Опору. Організатор і керівник трьох конференцій ОУН в Україні (вересень 1941, квітень 1942, лютий 1943). 1941-44 вів переговори з польською Армією Крайовою (АК) про спільну боротьбу проти гітлерівців. До 1943 Лебедь очолював ОУН на ЗУЗ та відіграв важливу роль у формуванні Української повстанської армії. В серпні 1943 став учасником 3-го Надзвичайного Великого збору ОУН, очолив головну раду ОУН і референтуру зовнішніх зв’язків при проводі ОУН. 1944 став співзасновником Української Головної Визвольної Ради та генеральним секретарем закордонних справ УГВР. Зо дорученням керівництва УГВР виїхав на Захід для встановлення контактів з представниками західних союзників. До 1948 був членом закордонних частин ОУН. З грудня 1949 проживав у США. 1952-74 очолював науково-дослідницький центр «Пролог» у Нью-Йорку, 1982-85 – заступник голови, з 1974 – член Ради директорів. 1956-91 Лебедь – член управи Українського товариства закордонних студій в Мюнхені та Торонтського видавничого к-ту «Літопис УПА» (1975). Автор спогадів «УПА» (1946, 1987). Жив в Йонкерсі (штат Нью-Йорк).