Український політичний діяч, член ОУН (1932). Народився у с. Соловій Перемишлянського повіту в Галичині. Після закінчення української гімназії навчався математично-природному факультеті Львівського університету. 21.10.1933 Лемик за наказом проводу українських націоналістів вбив начальника канцелярії, а за сумісництвом емісара більшовицьких спецслужб, консульства СРСР у Львові О. Майлова на знак протесту проти штучно організованого радянською владою голодомору 1932-33 рр. в Україні. Негайний суд у Львові, який відбувся в жовтні-листопаді 1933 засудив Лемика до смертної кари. Через деякий час смертну кару було замінено на довічне ув’язнення. На початку ІІ-ї світової війни 1939-45 звільнений з тюрми, став одним з організаторів Похідних ОУН та їх діяльності в Україні. З 1941 – крайовий провідник ОУН на східноукраїнських землях. Восени 1941 року очолив східну похідну групу ОУН. У жовтні 1941 заарештований гестапо і розстріляний у Миргороді (Полтавська область).