О́сип Навро́цький народився 24 березня 1890р. у Голгоча поблизу Підгаєць (нині Тернопільська обл.). У 1900-1908рр. навчався в Бережанській гімназії. У 1913р. закінчив юридичний факультет Львівського університету. Очолював Український Студентський Союз (1912-1913рр.).

Учасник Першої світової війни, служив у Легіоні Українських Січових Стрільців. З 1914р. — стрілець у сотні В.Дідушка, брав участь у боях УСС в Карпатах. У 1915р. — хорунжий, комендант чети в сотнях О.Левицького і Д.Вітовського.

У вересні 1916р. як командант сотні потрапив у російський полон під Потуторами. Після звільнення з полону повернувся в Галичину. Брав участь в українсько-польській війні 1918-1919рр., був поручником, згодом сотником Української Галицької Армії, пізніше-квартирмейстером 5-ї Херсонської дивізії Армії УНР.

У вересні 1920р. — один із трьох співзасновників Української Військової Організації. До часу приїзду до Львова у травні 1921р. полковника Є.Коновальця і перейняття ним команди — виконуючий обов'язки голови Колегії УВО. У роках 1920-1926 — член Начальної Команди УВО. Член головної управи Української радикальної партії. За головства Л.Бачинського — генеральний серетар; за головства І.Макуха (до 31 грудня 1933р.) — заступник голови.

У роках 1923-1926 — член Головного відділу Товариства «Просвіта» і член Головної управи Українського педагогічного товариства «Рідна Школа» у Львові. Редактор місячника «Службовик». Від листопада 1920р. до 17 вересня 1939р. — завідуючий член управи Військово-історичного видавництва «Червона Калина» у Львові.

Ув'язнений у польській тюрмі на вулиці Баторого у зв'язку з атенантом Стапана Федака (жовтень 1920р. - лютий 1921р.); у зв'язку з атенантом професора Твердохліба (жовтень 1922р. - травень 1923р.).

У роки гітлерівської окупації західноукраїнських земель — голова Українського Допомогового Комітету в Криниці на Лемківщині (березень 1940р. - квітень 1942р.); заступник голови Українського Допомогового Комітету у Львові (січень-квітень 1943р.).

В 1943р. - 1945р. - начальник канцелярії Військової Управи Дивізії «Галичина».

Від жовтня 1948 живе в Канаді у м.Вінніпег. Від 1948р. до 1962р. очолював канцелярію Комітету украінців Канади (КУК).

Помер 6 серпня 1972р. у Вінніпегу (Канада).