Жив-був пес СІРКО.

Жив так собі, бігав по подвір’ї, ганявся за власним хвостом, гавкав на сусідських собак та грівся на сонечку.

Хазяйка годувала терпимо – миска супу із золотистими плямками жирку, тарілка каші з хлібом, шматочок ковбаски при святі, не густо і не порожньо.

Інколи вдавалося потягнути господарську курку, що зазівалася  і тихенько поласувати на гармані. Звичайне собаче життя.

Одного дня, під Новий рік, в двір заліз мордатий ТАТЬ. 

... Читати далі »