6 грудня 1991року Верховна Рада України ухвалила
закони « Про оборону України», «Про
Збройні сили України», якими проголошено створення збройних сил України.
Того ж дня було затверджено текст військової присяги. Отже День Української
армії належить святкувати 6 грудня, а не 23лютого, як нас вчить
нинішня окупаційна влада, придумавши ніби то це День захисника Вітчизни.
Хочу нагадати Вам, що насправді відбулось
23лютого 1918року. А саме під
Нарвою більшовицькі солдати та матроси угледівши авангард німецької
армії зробили кілька пострілів в їхній бік і почали втікати. Втікали вони
добрих 100 км, аж до Гатчини (46км від Санкт-Петербурга). Ввірвавшись
на залізничну станцію, захопили поїзд, причепивши до нього цистерну із спиртом,
котра випадково стояла на сусідній
колії. І поїхали бійці «непереможної» армії гуляти по Росії. Зупинити чи
щось заперечити їм на жодній станції ніхто не зміг, адже як заперечиш п’яним та
озброєним. Більше 2-х місяців гуляли солдати та морячки по країні поки на
початку травня їх не роззброїли десь на Уралі. Звичайно їх всіх розстріляли та
штучно зробили з них героїв. Ось така історія цього «справжнього», «чоловічого»
свята…
В нас українців є свої сторінки в
історії хочу нагадати Вам про свято
Покрови 14 жовтня. Споконвіку в цей день Запорізькі козаки поклонялись
Богородиці, покровительці українського війська. Саме на Покрову була створена
УПА. Вважаємо, що саме на Покрову ми маємо святкувати День Захисника України та
української зброї.
А червону армію створили кати Українського народу Ленін та Троцкий, яка
потім воювала з українськими студентами під Крутами, із повстанцями Холодного
Яру та воїнами УПА. Воюють вони і зараз
проти нашої з Вами держави України. А ми «добрі», що святкуємо їхні свята.
В цьому році ми святкуємо 20-ту річницю з дня створення Української армії.
На жаль на двадцятому році Незалежності
України в нас практично немає ні держави ні армії. На початку дев’яностих
тодішня влада не зробила відповідних кроків для створення сильної та потужної
Української армії, яка змогла б захищати власну державу. Негативно впливали на
процес будови українського війська часта зміна керівництва.
В період з 1991-1996рр змінились три міністра оборони та чотири начальники
генерального штабу. Де в кого виникне питання чому? Тому, що вже тоді сили із
ззовні (від Північного сусіда) та
внутрішні вороги починали робити свою справу.
Як напрошувався в той час закон про люстрацію. Як це зробили країни Європи:
Польща, Чехія, Болгарія та ін. На жаль в нас цього тоді не зробили. Вчорашні
кадебісти стали до влади в Україні, і почали робити все, щоб якомога більш
нашкодити молодій українській державі. Навмисно вибрана неправильна стратегія
побудови та створення війська було те, що в основу були закладені політичні рішення керівництва
України стосовно без ядерного статусу держави.
На жаль проукраїнські сили у
Верховній Раді чи не наполягли, чи просто
не було в них бажання, а може то була
змова з комуняками за тепленькі посади в міністерських кабінетах. Адже в
ті часи багато тодішніх так званих нацдемів отримали місця в уряді з так
званого «барського плеча». Але то були посади на кшталт міністерства
закордонних справ, культури чи освіти. Всі основні посади в уряді отримали
вчорашні секретарі компартії. Отже скоріш за все люстрація не була проведена
завдяки зраді нацдемів. Зрештою такі «патріоти» як Яворівський чи Павличко самі
боялись щоб їх не люстрували, бо були замішані в співпраці із КДБ. Вони і зараз
співпрацюють із владою. Згадаймо як пан Яворівський хотів нагородити орденом
депутата-вбивцю Лозинського. Влада відмовилась провести в країні люстрацію за
допомогою зради тодішніх нацдемів і це не дало можливості усунути цих людей, які працювали на совітську
машину. Кравчуку та його поплічникам цього було достатньо. Завдяки цій зраді
було розколено Рух, який на той час був дійсно
проукраїнською силою.
Розколовши Рух тодішні демократи не змогли в 1994 році виставати єдиного
проукраїнського кандидата в Президенти, чим дуже вдало скористалися вороги
Української держави, привівши до влади промосковського Кучму.
Ставши до влади, ставленик Москви, почав потихеньку, але впевнено нищити
українську армію. Почались часті зміни керівництва міністерства та генштабу.
Часті зміни керівництва розв’язали руки різним мародерам та спекулянтам, які
почали все розпродувати. Почали закривати військові частини, продовжувалося
скорочення особового складу.
На початку створення збройні сили України налічували 780 тисяч чоловік. На
20-му році незалежності України чисельність особового складу зменшилась в більш
як чотири рази. Зараз в чисельність українського війська становить 180 тис.
осіб. І не тому чисельність військ
скоротили ніби Україні не потрібно такої потужної армії бо Україна
позаблокова держава як заявляють ці
мародери , а тому щоб не було кому захистити українську землю від зовнішнього окупанта. А це дуже можливо,
згадаймо хоча б Грузію. Вони також заявляють, що є можливість завдяки
скороченню економити кошти. На мою думку на таких речах не економлять. Відома
стара істина: «Країна яка не хоче годувати своє військо буде годувати чуже». Кошти
знаходяться для внутрішніх військ, СБУ, МВД. Де таке є у світі, щоб особовий
склад військ МВС налічував в двічі більше людей, ніж регулярна армія. Влада
боїться свого народу і тому оточилась міліцією.
Наведу приклад фінансування в новому бюджеті на 2012рік.
Отже Генеральна прокуратура отримає в новому році - 2.5 млд.грн. Служба безпеки України - 3.2млд.грн. А
Міністерство внутрішніх справ - 14.4 млд.грн. Разом - це 20.1млд грн.
Думаю сповна вистачить на боротьбу з
власним народом. Військова безпека країни для цієї влади не є пріоритетною, адже для Міністерства оборони
пропонують виділити 17.4 млд грн. З них лише 1.9 млд на закупівлю та
модернізацію озброєння. Виникає питання куди піде решта коштів? Напевно на
будівництво нових вертолітних майданчиків чи для оздоровлення «бідних та
знедолених» депутатів та їхніх родин.
Менше року залишається до парламентських виборів і дуже хочу вірити, що
українці зроблять відповідні висновки та проголосують за єдину українську силу
і допоможуть нам зберегти та відстояти свій вибір на користь української держави.
За 20років багато разів ставали на одні і ті ж граблі…
Наша з Вами мета змінити цю ще «совєтскую» систему управління та викинути
на смітник історії корумповану промосковську владу. Я вірю, що та полуда, яка
впала на очі українців, вже зараз сходить, і українська нація обов’язково
встане з колін та вимете цю нечисть, як Архангел Михаїл диявола з Раю.
Українцю пам’ятай :
-
Про
великі дні наших визвольних змагань.
-
Змагатимеш
до поширення сили, слави багатства та простору Української Держави.
СЛАВА УКРАЇНІ! Голова Надвірнянської районної організації ВО "Свобода" Михайло Іваночко
| 
