"Хто, як не "Свобода", кине виклик цій знахабнілій владі?"

4 березня 2012 року відбулася партійна конференція Надвірнянської районної організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода", в роботі якої взяли участь голова Івано-Франківської обласної організації ВО "Свобода" Олександр Сич та його заступник, депутат обласної ради Василь Попович.

Голова Надвірнянської організації Михайло Іваночко: «Сьогодні ми зібрались щоб підбити підсумки  роботи  Надвірнянської районної організації ВО «Свобода» за останній рік, та подивитись у майбутнє, адже нас чекають серйозні випробування.

Чи зможемо ми пройти це випробування, яке називається вибори до Верховної ради з честю?

Чи зможемо ми провести в Верховну Раду наших представників?

А наші представники в парламенті, не боюсь цього сказати, це спасіння для нашої держави. Тільки потужна фракція українських націоналістів зможе зупинити цих знахабнілих мародерів та казнокрадів. Тільки свободівські депутати у Верховній раді, це остання надія врятувати Україну від московської навали.

Це рік роботи наших депутатів в місцевих радах, це рік як довірили мені керівництво районною організацією.

З перших днів роботи ми створили новий комітет, виконком  та економічну раду організації. Також обрали нового голову міської організації. Завдяки чітко розподіленню обов’язків почалась ефективна робота. Майже кожної неділі, завдяки чітко злагодженим діям виконкому, проводяться різноманітні акції по всіх населених пунктах району. Вже в цьому році надвірнянські свободівці святкували День Соборності України в Делятині. Вшанували Героїв Крут в Ланчині та бійців сотні Чайки у Верхньому Майдані, які загинули на Різдво 1946 року від НКВСників. Провели агітаційні автопробіги Делятин -  Заріччя - Білі Ослави до Дня Соборності та Добротів - Ланчин - Саджавка до дня Героів Крут із зупинками біля кожної могили «Борцям за волю України». Демонстрували фільми у Саджавці  «20 років вірності», в Надвірній, Фітькові та Пасічній презентували фільм «Служба безпеки ОУН «Зачинені Двері».

Сьогодні ми проведемо смолоскипний марш пам’яті трагічної загибелі Генерала Романа Шухевича. Минулої неділі Надвірнянські свободівці брали участь у вшануванні 60-ї річниці з дня загибелі Марка Боєслава у Дзвинячі Богородчанського району. Проходять тематичні вечори до вшанування героїв Карпатської України. В середині квітня цього року вже в третє свободівці будуть вшановувати в Ланчині видатного поета-січовика Юрія Шкрумеляка. Також, за ініціативи Ланчинських свободівців, проводиться збір коштів на барельєф видатному ланчинцю Кардиналу Михайлу  Левицькому, який у свій час був главою УГКЦ. Барельєф вже замовлено і за словами священника із Ланчина о. Василя Ткачука до храмового свята буде готовий. Оплату повністю взяли на себе свободівці. До дня Героїв традиційний футбольний турнір в Ланчині та вихід до бункеру Грома. Цього року до нас поступила пропозиція від львівського товариства «Пам'ять» провести реконструкцію бою, в якому загинув полковник УПА Твердохліб. Так, що вже від сьогодні потрібно готуватись до цієї події.

В липні місяці традиційно Свобода зі всієї  України збирається в Долинському районі на горі Яворина, де в 1946 році  прийняв останній бій крайовий провідник УПА Ярослав Мельник, псевдо «Роберт». Наша делегація та гурт «Черлені Пацьорки» із Делятина  приймали участь у фестивалі повстанської пісні «Повстанська ватра». В День Незалежності Надвірнянська Свобода проводила заходи одночасно в Ланчині, Делятині та Гвозді. Майже кожної неділі свободівці виїжджають по району для розповсюдження  партійного часопису та одночасно районні депутати проводять зустрічі з громадами населених пунктів. Організовували громадські слухання в Ланчині стосовно долі міської лікарні, яку влада мала намір практично закрити. Завдяки свободівцям, які зібрали Ланчинську громаду, вдалося зберегти цей лікувальний заклад. А проведені громадські слухання щодо тарифів на воду в Надвірній минулого року - це взагалі було для міської влади несподіванкою, яка планувала підняти тарифи на воду до космічних цін без відома громади. 

Доволі резонансною була виставка «Народна війна» в Надвірній та населених пунктах району. Ми провели презентацію виставки на 9 травня, в День скорботи за українцями, які загинули під час ІІ-ї Світової війни.  Влада планувала вивішувати криваві прапори в цей трагічний день, але завдяки чіткій позиції свободівців вони цього не зробити. Також в цей день наша делегація брала участь в Івано-Франківську в протистоянні з галицькими  хрунями-яничарами, які також хотіли пронести Івано-Франківськом червоні криваві  шмати.

Проведено ряд виїздних засідань виконкомів та комітетів. Зокрема в с. Гвізд , Тисменичани, Пнів, Красна, Десятин. Під час цих засідань, та зрештою і за цілий рік, до нас прийшло нове членство. Частина з них сьогодні отримають партійні квитки, решта ще проходить випробувальний термін.

Зразу хочу сказати, що нам потрібні  відповідальні люди, які серйозно ставляться до своїх обов’язків, а також ті, у яких в серці Україну та не шукають з цього ніякого зиску. Саме таких залучаємо в наші ряди. Адже з таких відповідальних людей в перспективі отримаємо нормальну українську владу без хабарників, корупціонерів та запроданців. 

Напевно не потрібно переконувати нікого, що ВО «Свобода» єдина ідеологічна партія в Україні, ми знаємо за що боремось і яка наша мета. А мета завжди в нас одна: як була 20 років назад так само і зараз - Велика Україна. Україна про яку мріяли наші діди та прадіди.

І тому сьогодні ми зібрались в першу чергу для того, щоб мобілізувати свої сили перед новим 2012 роком. Незважаючи на державну незалежність, на даний час у нас триває боротьба із окупантом за Україну і нашу свободу не зі зброєю в руках, як це було 30-50 роках минулого століття, а в духовному, політичному, економічному планах .Справедливу та правову державу нам не подарує ніхто. Ми самі мусимо відібрати  в окупанта  те, що по праву належить нам, українцям»

Виступаючи перед присутніми, Олександр Сич окреслив основні вимоги партійної організації перед виборами. «Основне завдання будь-якої партії, а зокрема і ВО «Свобода» - це боротьба за владу. І, прийшовши до реальної влади, взявши владу у свої  руки, реалізовувати свою партійну програму. Будь-скільки можна говорити про націоналізм та національну державу, про домінування загально-українських цінностей, але без реальної влади не матимемо важелів впливу на національне та українське державотворення.

Якщо говорять, що партія прагне до влади, то і є її (партії) та членів цієї партії основне завдання. Якщо хтось говорить, що їм влади не потрібно, що вони тільки хочуть допомогти людям, то це неправда. Закон України передбачає, що тільки влада - це реальний механізм впливу на добробут людей. Інше питання, хто при владі і які цінності вони сповідують і чи прагнуть владноможці виконати ті обіцянки, які щоразу дають перед виборами.

Ще спочатку 90-х років була допущена помилка, яка переросла в небезпеку державну, коли на гребені національного, а іноді романтично піднесення, дехто казав, що нашій партії влади не потрібно, що ми боремося за «владу українського народу». Тоді в боротьбі до влади пропускали когось іншого, а ті собі робили тихенько те що їм було потрібно. І тепер, через 20 років, українці зрозуміли, що щось не так, не туди пішли, не те будуємо.

Для реалізації всіх засад партійної Програми, владу потрібно брати не тільки на рівні сіл та міст, районів та областей – владу потрібно брати державну. Наступним  таким рубежем для здобуття реальної влади, власне, і будуть вибори до Верховної ради України восени 2012 року.

Ці вибори дуже важливі і важливі у двох аспектах: в партійному та загально-національному.

Кожні парламентські вибори проходять так, що всім постійно говорять, що ці вибори дуже важливі, як ніколи. Це правда тому, що це розвиток нашої держави і кожні вибори - це наступна сходинка, наступний етап розвитку демократії. І в кожних виборах є свої небезпеки. Україна на сьогодні знаходиться в такому стані, як ніколи. Згадайте попередніх Президентів, попередніх прем’єр-міністрів, попередню владу. Всі вони мали свої недоліки і в управлінні, і в приватизації, і в перерозподілі грошових та майнових цінностей. Але такого, як  творить сьогоднішня влада, не робив ніхто з попередників.

Тільки чого вартує Табачник з його цілеспрямованим нищенням всього українського. Скасування курсу історії України в школах - це планомірна, добре продумана і далекоглядна політика сьогоднішнього міністра освіти. Цей негідник свідомо це робить. Він прекрасно розуміє, що процес становлення  нації та свідомості без історії неможливий. Він дуже добре знає, що з 1955 року, в його рідному Ізраїлі історія є обов’язковий і найголовніший предмет шкільної програми. Бо історія це те, що формує фундамент національної свідомості. Єврейська історія пояснює євреям, що вони євреї, польська історія, що вони поляки, українська історія – що ми українці, а не росіяни.

Так само українська мова і література: зменшити кількість уроків, це означає, що на сході її там і так майже не вчать, а на заході будуть вчити менше. Отже, ті люди, що живуть на сході не будуть мати жодного імунітету, а ті які живуть на заході будуть мати менший імунітет від денаціоналізації. Сьогоднішнього відвертого, грубого, антиукраїнського нападу та зневаги не було 20 років. Якщо не вдаватися в інші процеси, які зазнають не меншого бульдозерного тиску в економічній, соціальній, фінансовій, законодавчій та судовій площині, а тільки те, що «лежить на поверхні» розуміємо, що наступні вибори є «межові». І залежно від того, як на цих виборах ми, як партія, спрацюємо, дійдемо до кожного українця,  наберемо певний відсоток. Але важливо і скільки голосів візьмуть всі ті політичні сили, які декларують свою опозиційність, які у своїй програмі відстоюють українські та національні цінності, від того багато в чому залежить в який бік піде розвиток української історії та розвиток української держави.

Чи зуміють вони у Верховній раді мати більшість? Якщо більшості проукраїнської  не буде, а буде більшість прорегіональна, а тим більше вони хочуть її зробити конституційною, то всім зрозуміло, що  ця більшість постарається змінити Конституцію таким чином, щоб Президента обирав не народ, а обирали у Верховній раді тією ж самою більшістю. Тому, що всі знають і розуміють, що цього Президента на другий термін народ не обере.

Тоді маючи конституційну більшість в парламенті, в державі можна робити все, що завгодно: і українську мову не визнавати як мову, а російську зробити державною і багато всіх інших речей, які не на користь українській нації.

Тому, ще раз, наступні вибори будуть межові і ситуація в державі справді дуже небезпечна. І виходячи з тієї небезпечної ситуації, сьогодні вибудовується тактика міжпартійних відносин, в тому чисті і нашої поведінки. Ти мусиш єднати свої зусилля з тим, чиї погляди не завжди поділяєш, мусиш шукати хоч часточку підтримки, українські крупинки збирати до купки та єднати – в тому є мистецтво політики. Роздрібнитися та пересваритися, показати свої амбіції та претензії на лідерство може будь-яка українська партія. А ворог тільки того й чекає. Потрібно шукати та знаходити порозуміння між партіями, з яким можна знайти порозуміння. Потрібно сідати за стіл, розмовляти та визначати, що первинне, а що вторинне, де стратегія, а де тактика, які цілі і які шляхи виходу до цих цілей.

І виходячи з цього потрібно виробляти таку політику, і для організацій на місцях, яка була б найкориснішою не тільки і не стільки для нас, скільки  для України.

Що стосується нашої партії, а вона майже ровесниця нашої Незалежності, то ми сьогодні підійшли до можливості отримати той результат, який випливає з 20 річної нашої роботи та діяльності. Сьогодні найліпший час, щоб партія була представлена в парламенті. Це потрібно і самій партії, це потрібно і державі. Тому, що до сьогоднішнього дня, насправді в парламенті націоналістичні сили не були представлені і відповідно, не могли задекларувати свої програмні цілі і не могли протистояти антиукраїнському натиску. Наші позиції є чіткі, зрозумілі і принципові.

Якщо цього разу, в силу різних обставин, нас до парламенту не допустять, то велика загроза буде для існування самої партії. Не тому, що ми слабкі, а тому, що занадто багато охочих є знищити нас. І не тільки нас, але й націоналізм як такий.  Всі роки Незалежності і при Кравчуку, і при Кучмі, і при Ющенку націоналізм цілеспрямовано намагалися знищити і витиснути з української політики. І це вигідно їм всім: це вигідно і проросійським силам, які прагнуть того, щоб Україна якщо не реально ліквідувала свою Незалежність, то хоча б формально йшла б у фарватері російської держави  і її політики. І це вигідно і тим прозахідним ліберальним силам, бо вони так само не зацікавлені, щоб Україна була сильною, потужною, конкурентною і могла змагатися з іншими державами Європи. Всім їм потрібна така собі обезнаціоналена Україна, країна, в якій люди не відчувають своєї національної і людської гідності. А не маючи гідності вони не можуть і не будуть за щось боротися. Їм потрібна животіюча Україна, тому і вигідно, щоб націоналізму в Україні не було.  

Тому боротися потрібно за владу не ефемерну, загальну, за владу ніби «українського народу». Треба самим українцям приходити до влади, брати її в руки, а не комусь віддавати, і робити її такою, як нам, українцям, вона потрібна.

Та нам, українцям, не звикати до важкої праці та боротьби за свою, Богом дану, українську землю. А боротись за свою державу ми мусимо – це наш обов'язок. Хто як не ми стане на захист, хто як не "Свобода" кине виклик цій знахабнілій владі. І українці переможуть та будуть керувати державою для українців", – підкреслив Олександр Сич.

На завершення Олександр Сич вручив партійні квитки та привітав нових членів з правильним та відповідальним вибором – служінню українській нації.

                                                                 Прес-служба Надвірнянської РО ВО «Свобода»