Чому я не заспокоюсь? 
Скільки мені платить партія, що я так рву серце й душу?
Коли я нарешті вгомонюся? 
Навіщо мені потрібна "Свобода", коли у вас грошей немає? 
Навіщо весь "двіж", якщо вас "насєлеєніє" на виборах не підтримує? 
Чому не на фронті? Чому не волонтер? 
Чому не такий, як ВСІ НОРМАЛЬНІ люди? 
Чому, чому, чому... 
Це те, чим українського націоналіста, нормального, справжнього, духового свободівця, члена партії, бомбардують кожного дня "нормальні" люди.

В мене, в нас, є відповідь.

Заспокоюсь, коли мої нащадки десь біля постаменту Івану Мазепі на площі імені Бандери в місті Воронежі чи Рязань заспівають доброї к ... Читати далі »