Без сили нема права, щоб здобути право, треба мати силу.
В історії української нації інтелігенція її раз у раз грала ганебну і сороміцьку роль. Зраджувала, ворохобила, інтригувала, але ніколи не служила своєму народові...
Головна причина нещасть нашої нації – брак націоналізму серед ширшого загалу її.
Державна самостійність єсть головна умова існування нації...
Доки хоч на однім клапті української території пануватиме чужинець… доти усі покоління українців йтимуть на війну.
Кожен, у кого ще не спідлене серце, озветься до нас, а в кого спідлене, до того ми самі озвемось!
Коли українська інтелігенція є, коли вона заступник суспільства, коли вона бореться, то чому ми не чуємо про цю боротьбу?..
Кров, коли вона пролита братньою рукою, ще дужче благає о помсту, бо то брата кров!
Ми визнаємо, що наш народ теж перебуває у становищі зрабованої нації.
Ми востаннє виходимо на історичну арену і або поборемо, або вмремо.
Ми не попустимо, щоб проміння свободи усіх націй заблищало на наших рабських кайданах: ми розіб’ємо їх до схід сонця свободи!
Ми сильні нашою любов’ю до України!
Народ має право жити, коли він має силу жити.
Націоналізм – ангел помсти для пануючих і визискуючих націй, ангел помсти за упосліджених…
Націоналізм… – рух світла і волі.
Нелюдське ставлення росіян до нас освячує нашу до них ненависть.
Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі.
Слава і побіда – це доля борців за народну справу.
Тільки держава одноплеменного національного змісту може дати своїм членам нічим необмежовану змогу всестороннього розвитку духовного і осягнення найліпшого гаразду...
Микола Міхновський
| 
