Щоразу, спускаючись у столичну підземку на станції "Палац спорту", проходжу подалі платформою від того місця, де на стіні "красуються" величезні літери: "Дворец спорта". Вельми показовий факт: "Палац спорту" – станція київського метрополітену, де на колійній стіні і досі збереглися назви станції російською мовою. За двадцять років незалежності в одного з найбільших комунальних підприємств столиці не знайшлося коштів поміняти кілька літер. І такого добра на кожному кроці – хоч греблю гати. То що ж тепер – знову заводити нескінченну платівку про "сумну долю" української мови в рідній державі?

Ні, годі вже розводити теревені про те, як її упосліджують, як агресивна російська не дає їй дихати… Час сказати гранично відверто: російська мова в Україні – це інфекція, агресивна зараза, що роз'їдає націю і державу! А що роблять у разі атаки агресивної інфекції й поширення епідемії? Запроваджують карантин!

Українці як титульна нація мають беззаперечне моральне право на певний "карантинний" період для відновлення власного мовного простору! Поза сумнівами, не обійтися без нового закону про мову, щоправда, не ківаловсько-калєснічєнковського "розливу". Але розв'язання проблеми повернення українській мові домінантного статусу в державі лежить далеко не лише в площині ухвалення нового закону про мови. Йдеться про ширший процес, своєрідну "реконкісту" – відвоювання українською нацією свого життєвого простору й місця у світі через подолання колоніального спадку.

Фактично повне домінування російської мови, культури (якщо її можна так назвати), мас-медіа унеможливлюють вихід України з цього постколоніального болота. З погляду на невтішні дані статистики, яка засвідчує, що за роки незалежності кількість україномовної молоді не лише не зросла – вона зменшилася на кілька відсотків, слід терміново після здобуття влади націоналістами взятися за системне подолання цієї проблеми. Перш за все, необхідно запровадити механізм так званої "позитивної дискримінації". Давнє гасло "Геть від Москви!" абсолютно не має будь-якому громадянинові України, якому болить доля цієї землі й українців, видаватися "русофобським" – це лише намагання забезпечити завтрашній день для нації, яка дала назву цій державі. На деякий час необхідно забезпечити українській мовно-культурній сфері пріоритет. Тут і гастрольний збір, і пільгове оподаткування україномовного кіно- аудіовізуального продукту, і мова ЗМІ. Слід негайно припинити фінансування державою російського культурного продукту, а в освітній галузі, де формується майбутнє держави, припинити викладання за бюджетний кошт у школах російської мови.

Безкінечні "закидони" патологічних прибічників "єдінава і недєлімава", "русскава міра", а також різних "картонних дурілок" на кшталт "партії районів", які просто ловлять у каламутній воді свою жирну рибку, давно остогидли. А ці апеляції до багатомовних "цивілізованих європейських країн"! Швейцарія, яку постійно виставляють за взірець – держава, населення якої історично розмовляє різними мовами… Канада з її проблемою Квебеку, Бельгія, готова просто на наших очах розколотися на дві держави за мовною ознакою…

Можна не сумніватися: що ближче до виборів – то вища ймовірність, що ця "золота рота" – Табачнік, Калєснічєнка, Бандарєнка та іже з ними – ще влаштують нам такі собі "гуманітарні харківські угоди". Хвала одному поціновувачу старожитностей і, за сумісництвом, екс-президентові – тепер всі знають, як в останній день перед політичною "евакуацією" робити широкі жести для свого електорату. Лишається сподіватися, що й цього разу подібні дешеві подарунки від "дешевих клоунів" народ не прийме за чисту монету…

Для довідки:

"Інвазія – сукупність процесів, які відбуваються під час взаємодії збудника і організму хазяїна, коли збудником є паразитичні тварини – найпростіші, пласкі та круглі черви тощо" (Вікіпедія).

Найвідоміші біологічні інвазії в Україні:

- поява пацюка мандрівного (сірого) в середині 19 ст.;

- багаторазові появи чужорідних вірусних захворювань;

- розселення колорадського жука;

- розселення амброзії полинолистої;

- завезення морських безхребетних з баластними водами.

Як кажуть, "потрібне підкреслити"…

Максим Молоцький,
член Всеукраїнського об'єднання "Свобода"