«Влада чужинців немає діла до національної пам'яті, культури, економіки, захисту інтересів корінної нації – саме тут корінь нашої біди.

Україною до цих пір правлять неукраїнські клани, яким наша країна не потрібна, а якщо й потрібна, то виключно, як об'єкт для пограбування»

Голова ВО «Свобода Олег Тягнибок

Малі та середні бізнесмени, підприємці, які працюють на єдиному та фіксованому податку (їх в пору назвати просто самозайняті громадяни) та ще деякі громадяни, яким вже остогидла ця маразматична олігархічно-бандитська модель керування, вийшли на Майдан. Саме Майдан - це місце в першу чергу Символ, втілення Віри в перемогу Правди і торжества  Справедливості.

Десять днів вони відстояли на цій імпровізованій барикаді захисту інтересів свого бізнесу, своєї гідності, нашої демократії. І ще б можливо і не почався цей спротив, якби автори та лобісти КАТу, що мав би стати на заслін тіньових схем, легалізувати та дати поштовх в економіку, стали б на ті ж шальки терезів рівності у сплаті податків з простим людом. Так як це відбувається у цивілізованих країнах під час економічного спаду і кризи.

А відбулося з точністю до навпаки: їм - можновладцям офшорні зони, можливість відмивання грошей від контрабанди всіх видів товарів, наркоманії, сексіндустрії тощо, а нам - наймитам закручування гайок у вигляді податків.

Та чи не задумується влада, що різьба на цих гайках може зірватися?

Одного разу ця різьба уже проскочила, ще один раз чи два і гайка просто не зможе утримати велетенську бюрократично-чиновницьку машину, а точніше п’явку на тілі українського народу.

Майдан на цей раз категорично відмовився від послуг політиків. В сьогоднішній ситуації від переміни прізвищ в Уряді загальна структура ситуації в країні анітрохи не зміниться.

А тому підприємці цілком слушно вирішили, що об'єднуватись навколо банди таких самих жадібних, безпринципних, недалеких  та підлих шакалів, тільки іншого кольору – наразі немає жодного сенсу.

Тим, що тупорила влада розігнала Майдан, знісши містечко, черговий раз проявила свою недалекість – це ж ще більше буде обурення!

Коли до тебе, безпосередньо до твоєї кишені, залазить брудна волохата лапа корумпованого чиновника, який до того ж «кришує» місцевих ділків (ще десять років назад бригадних ділків), тебе розпирає злість і ти пробуєш противитися. А ця знахабніла морда тиче тобі якийсь Закон чи Указ чи Кодекс і кричить: Я -  ЦЕ ДЕРЖАВА! , то він в першу чергу провокує в твоїй голові запитання : А ХТО Ж Я ТОДІ?

І чи я господар в цьому багатоквартирному будинку, чи мені тільки виділили під час приватизації простір у квартирі? А сам будинок забрав якийсь невідомий «дядя» та ще й вимагає з мене гроші за те, що я живу в цьому просторі, дихаю цим повітрям? А цей «дядя» щодня пише нові папірці-закони, пересилає на мою адресу рахунки для  проплати його щасливого життя, безтурботного життя його сім’ї, навчання його дітей, лікування  у Феофанії та в Баден-Бадей його тещі, дружини, сестри та ще й коханки.

В європейській країні цього бути не може. В нормальній голові це вкластися також не може. Але ж у нас голови не нормальні тому, що ми «бидло і казли» (ЯнукОвощ), ми не українці і держави Україна не існує (Табанчик),  ми перебуваємо під анафемою тому, що не приєднуємося до «русського міра»(Хундяєв).

От власне за те, що Податковим Кодексом влада спробувала залізти саме в нашу кишеню – ось  і результат!

Спротив, обурення, Майдан!

Наразі мети частково досягнуто, Кодекс змінено, ПЕРСОНАЛЬНУ кишеню врятовано.

Можна розбігатись по своїх хатах  до наступного разу?

Українцям глибоко начхати на стан «нашого» будинку, бо вони не усвідомлюють себе його співвласниками. Їм практично байдуже, сволота якого кольору засідатиме в місцевих органах влади, тому що вони не усвідомлюють, що ця сволота краде та дерибанить ЇХНЄ, тобто – майно, яке належить на засадах співвласності ЇМ САМИМ як членам територіальних громад.

Не дивно, що українці тим більше не усвідомлюють себе СПІВВЛАСНИКАМИ Держави Україна, а тому вибори до ВР для них – це не холодний розрахунок з приводу вибору найкращих розпорядників цим майновим комплексом, а "угадайка" на тему "То чиї ж руки вкрадуть хоч трохи менше?".

Простіше кажучи, ну, не можуть люди, нездатні усвідомити себе співвласниками у власному будинку, обрати його правління та жорстко контролювати його, аби воно не крало – обирати достойну міську, а тим більше центральну владу.

Та чого б це влада, яка в умовах повної невизначеності майнових прав на майно громади та при повній відсутності моніторингу та контролю -  раптом стане чесною?

Всі інституції владних структур, які функціонують в країні не придатні для виконання своїх цілей та задач, тобто для управління  спільним майном на користь співвласників, тобто нас з вами – громадян України.

І головне, що вони і не пробують цього зробити тому, що «етіх  тьомних  людішєк» так легше грабувати,  обдирати і тримати «бидло» в стойлі.

А для цього підприємців обмежити свавільним Податковим Кодексом, робітників рабським Трудовим Кодексом, власників житла рекетирським Трудовим Кодексом, пенсіонерів новою Пенсійною реформою, українців – імперським гетто у вигляді союзного договору з Кремлем.

І спливає думка, не безпідставно, чи через декілька років всі ці кодекси не зведуться під одну велику назву – КОДЕКС  БУДІВНИКА  КОМУНІЗМУ???

Якщо Ви з цим категорично не згодні, щиро прагнете хоч чимось допомогти собі самому, своїм співгромадянам та країні в цілому, то найефективнішим буде  підвищення  відсотку тих, хто думає так як ви, хто розуміє, що:

- наші будинки належать не ЖЕКу, а нам самим на праві співвласності.

- місцева влада існує для того, щоб керувати нашим спільним майном, а не обмежувати нас у наших правах чи деребанити це майно для власного збагачення.

- на тих самих правах ми, як співвласники будинку під назвою Держава Україна повинні вимагати ефективного управління від центральної влади або змінити її (Стаття 5. Конституція України. Носієм суверенітету і  єдиним  джерелом  влади  в  Україні  є  народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної  влади  та  органи  місцевого самоврядування… Ніхто не може узурпувати державну владу.)

І все ж таки цей Майдан став великим успіхом нашого молодого громадянського суспільства. Якщо люди уже навчилися таким чином самоорганізовуватися, значить незабаром навчаться і реально використовувати власний досвід для зміни життя країни.

sv_nad