Жив-був пес СІРКО.
Жив так собі,
бігав по подвір’ї, ганявся за власним хвостом, гавкав на сусідських собак та
грівся на сонечку.
Хазяйка годувала терпимо
– миска супу із золотистими плямками жирку, тарілка каші з хлібом, шматочок
ковбаски при святі, не густо і не порожньо.
Інколи вдавалося потягнути
господарську курку, що зазівалася і
тихенько поласувати на гармані. Звичайне собаче життя.
Одного дня, під
Новий рік, в двір заліз мордатий ТАТЬ.
...
Читати далі »