Єпископ Івано-Франківський УГКЦ Кир Володимир (ВІЙТИШИН) та священники Коломийсько-Чернівецької
єпархії прибули в с.Старуня, де відбулася велика поминальна Служба Божа за єпископом
Симеоном Лукачем. 
На богослужіння прибули сотні вірян УГКЦ с.Старуня, с.Гвізд, с.Ланчин,
м.Надвірна. 
На місцевому цвинтарі епископ Івано-Франківський УГКЦ Кир Володимир провів
молебень та освятив новий пам’ятник на могилі Блаженного свщмч. Симеона Лукача,
який зведений за кошти редактора газети "НОВА ЗОРЯ" о.Ігоря Пелехатого. 
Племінниця єпископа Лукача Марія подякувала священникам, всій громаді, що
взяла участь у богослужіннях. Поділилася і спогадами про останні роки життя
Симеона Лукача, який помер у неї на руках. Незважаючи на хворобу легенів,
о.Симеон Лукач і надалі продовжував свої священичі обов'язки: щодня служив (таємно)
св.Літургію, сповідав людей, давав шлюб, хрестив дітей, суворо дотримувався
посту. Усі свої страждання сприймав, як Божу волю, не нарікаючи на своїх
мучителів. 
О. Ігор Пелехатий подякував всім, хто долучився до проведення цього дійства,
а особливо Надвірнянській районній організації ВО «Свобода», яка надала
технічне забезпечення. 
П.С. Членом Надвірнянської РО ВО «Свобода» є Роман Глодан, мати якого,
Параска з родини Лукачів. Вона також свого часу була репресована, відсиділа 10
років по сибірських таборах. До речі, вона відбувала покарання з сестрою
Степана Бандери Володимирою, яка не раз приїздила після звільнення до Параски
Лукач в с.Старуню.
Історична довідка: 
Блаженний свщмч. Симеон Лукач народився 7 липня 1893 р.
у с. Старуня Солотвинського району Станіславівської обл.. У 1913 р. вступив до
семінарії, але перервав своє навчання на два роки через Першу світову війну.
Закінчив навчання 1919 р. Того ж року єпископ Георгій Хомишин висвятив його на
священника. У грудні 1920 р. призначений викладачем морального богослов’я
Духовної семінарії в Станіславові і там працював до квітня 1945 р. Є відомості,
що того ж року його таємно (через переслідування) висвятив на єпископа владика
Григорій Хомишин.
26 жовтня 1949 р. був заарештований органами НКВС і засланий на 10 років до
Сибіру. Від ув’язнення звільнений 11 лютого 1955 р. Був священиком у підпіллі,
організовував нелегальні богослужіння. У липні 1962 р. заарештований вдруге.
Його судили разом з іншим підпільним єпископом Іваном Слезюком. У в’язниці важко захворів на туберкульоз легень.
Помер єпископ Симеон Лукач 22 серпня 1964 р. у рідному селі, коли, бачачи
його безнадійний стан, священики перевезли працівники тюрми.
Похований на цвинтарі с.Старуня.
Мощі блаженного Симеона зберігаються у катедральному соборі м.Івано-Франківська.
Обряд беатифікації відбувся 27 червня 2001 р. у м. Львові під час Святої
Літургії у візантійському обряді за участі Івана Павла ІІ.
Прес-служба Надвірнянської РО ВО "Свобода"
| 
