Насамперед, кілька цитат з інтерв'ю Вадима Колесниченка: "В Украине разорвана вертикаль русского языка" - (Русское зарубежье, http://www.russkie.org/index.php?module=fullitem&id=25866)

Далі в процесі цитування часто буде вживатися займенник ми. Хто це? – Русское зарубежье, российские соотечественники, русские за границей, русские за рубежом, соотечественники, русскоязычное население, русские общины, диаспора, эмиграция. – Все это и есть – мы. (Згідно резюме цільової групи сайту, www.russkie.org. Автор).

"Долгое время в Европе вообще не понимали, что мы коренной, государствообразующий этнос украинского государства. Украину мы создавали 20 лет назад. Украина – это не результат национально-освободительной борьбы, не результат захватнической борьбы, когда победителям все и горе побежденным. Мы равноправные граждане этого государства и содержим его на свои налоги. Мы не диаспора, не эмигранты. Мы в своей стране". (Чи вважаються українці корінним народом Росії? – Ні. Автор).

"Для меня приемлем в качестве долгосрочной задачи "русский язык как государственный". А как промежуточная задача – в рамках Конституции, в рамках внутреннего законодательства добиться права использования русского как регионального языка".

"Если мы добьемся принятия закона, которым я занимаюсь последние годы, то мы, более чем в половине субъектов Украины, получим право использовать параллельно с украинским второй региональный язык – русский".

"Ми маємо право не вчити і не використовувати українську мову, ми за імплементацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (надалі Хартія), - приблизно таке основне гасло представників організацій на кшталт "Русскоязычная Украина". Хто чув про таке "право" у Європі, до чого тут Хартія у якої у зовсім інше завдання? У країнах Європи, насамперед ти француз чи німець, а вже потім йде мова про твоє арабське чи турецьке походження і твою рідну мову. На таких засадах проводиться інтеграція національних меншин у політичну націю. Це цивлізоаний підхід.

У нас на першому місці пропонують поставити навіть не етнічне походження, а мовну ознаку. Спочатку ти російськомовний, потім ти росіянин, угорець, румун, потім ти громадянин України, а вже у четверту чергу, - ти українець. І колєсніченки хочуть вбити людям в голову, що якщо ти російськомовний етнічний українець, то всеодно ти "недоукраїнець", ти інший, бо ти російськомовний, тобі обовязково треба мати свою мову і свою окрему територію.

Мовна Хартія передбачає декілька основних принципів:

1. Захищає слабших, рятує мови бездержавних народів від вимирання.

2. Дає мовній меншині мінімальні права, щоб на даній території її мова не зникла з вжитку хоча б на побутовому рівні.

3. Зобов'язує державу дати мовним меншинам стільки прав, скільки та може за даних умов або вважає за потрібне.

Зокрема, у Європейської хартії регіональних мов або мов меншин сказано, що "підкреслюючи важливість міжкультурного діалогу і багатомовності, а також вважаючи, що охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності вивчати їх" і "враховуючи специфічні умови та історичні традиції різних регіонів європейських держав"

4. Вжиття заходів на захист мовних меншин не повинно зашкодити державній мові, не повинно розколоти народ і розвалити державу.

Що відбувається у нас в Україні? На користь кого за задумом колєсніченків має працювати Хартія? Хартія в Україні, за колєсніченком, отримує цілком спотворені завдання:

1. Захищає сильних, підтримує мову колишнього колонізатора, потужню мову якій нічого не загрожує. (Адже російська мова за будь-яких обставин залишиться в Росії).

2. Дає російській мовній меншині максимальні права, на територіях, де вона нині і так домінує. Це щоб на даних територіях повністю витіснити державну мову, мову корінної більшості.

3. Зобов'язує державу меншість вивищити над більшістю. Дати мовним меншинам, (насправді, з цього скористається переважно російськомовна меншина), а саме 10% населення будь-якої адміністративно-територіальної одиниці, стільки прав, щоб їх мова домінувала. Отож, мовна меншина, що складає 10% буде диктувати умови решті 90% населення.

4. Вжиття заходів на захист мовних меншин витіснить державну мову з половини території України, розколе народ на два народи і розвалить державу.

Хочу нагадати, що в Україні є тільки одна нація, вона до того ж корінна, державотворча, - це етнічні українці. (http://www.octpib.info/Blog.aspx?IdArticle=21 Кому потрібен міф про багатонаціональність населення України?) Звідси випливає, що Україна є мононаціональною країною. Крім того наша країна є моноетнічною, адже етнічні українці нараховують 37,5 млн. осіб, і становлять 77,8% від усього населення. Серед національних меншин слід відзначити етнічних росіян, які становлять 8,3 млн. осіб, або 17,3%. Знову ж таки нагадаю, що російська нація живе в Російській Федерації, а в Україні є її представники, - "русское зарубежье". Проста арифметична дія додавання і ми бачимо, що в сумі представники цих двох національностей Україні становлять 95,1%. На решту залишається - 4,9%, причому жодна національність за своєю чисельністю не перевищує 0,6% від усього населення України. Для допитливих уточнюю, по низхідній лінії у бік зменшення чисельності, - це білоруси, молдавани, кримські татари, болгари, угорці, румуни, поляки, євреї, вірмени, греки, татари.

Про поліетнічність регіонів можна говорити, і то з натяжкою, тільки у семи областях України, де українці не становлять більше трьох четвертих (75%) населення. (На мою думку планка у три четвертих зависока, моноетнічними можна вважати регіони, де одна національність становить дві третини і більше від усього населення, тобто 67% і більше. Тоді поліетнічними є тільки Крим і Севастополь, Донецька, Луганська, Одеська області). Етнічні росіяни відповідно становлять 25% і більше: у м. Севастополі, Донецькій, Луганській, Харківській областях і з натяжкою у Запорізькій (24,7%). Отже, у цих областях скоріше двонаціональність - українці та росіяни.

До того ж треба враховувати, етнічні росіяни здебільшого розселені не рівномірно, переважно у великих містах. Крім того, у вище перелічених областях, є райони де етнічні українці становлять більше 90%… Як тоді бути, коли в цілому в області проживає, наприклад 12% російськомовних і область набуває статусу російськомовної, а у деяких районах області російськомовні становлять 5%? Або в районі в цілому проживає 15% російськомовних, а у більшості сіл російськомовних немає?

Поліетнічність спостерігається у АР Крим (росіяни, українці, кримські татари і т.д.) та Одеській області (українці, росіяни (20,7%), болгари, молдавани і т.д.). Є окремі поліетнічні райони у Чернівецькій (українці, румуни, молдавани) і Закарпатській (українці, угорці, румуни) областях.

Чому колєсніченки не вимагають захисту прав національних меншин? Бо їх, як показано вище, порівняно з мовними меншинами, менша кількість. Отож, колєсніченки під прикриттям нібито захисту вимираючих мов, хочуть запровадити в Україні особливий тип російсько-української двомовностію. Яким чином буде виглядати їхня двомовність?

Де-факто, одномовні (російськомовні) добиваються російськомовної одномовності для тринадцяти областей України. Відставимо у бік Республіку Крим і Севастополь. Далі йдеться не тільки про поліетнічні Донецьку, Запорізьку, Луганську, Одеську, Харківську області. А сюди занесли ще і Дніпропетровську, Миколаївську, Херсонську області, де етнічні українці становлять близько 80%. Хоча в цілому у вище перерахованих областях етнічні українці становлять більшість, - від 82% до 56,9% населення, російська тут і так домінує, адже раніше люд тут був вщерть зрусифікований і зворотній процес, процес дерусифікації та національного відродження тільки починається. Сюди ж включають столицю!!! місто Київ, Сумську, Чернігівську області. Наголошую, що у перелік попадають такі області, де етнічні українці становлять абсолютну і незаперечну більшість, - Чернігівська - 93,5% і Сумська - 88,8%, і м.Київ 82,2%.

Де-юре, на папері буде писати, що на даній території функціонують дві мови українська і російська, а людина нібито зможе користуватися українською або російською.

На практиці буде тільки російська. Спочатку буде розкол - за мовою, потім адміністративно - за територією. Буде ще десять республік схожих на "АР Крим". Як, де і у яких випадках у Криму вживається українська мова? Ніяк, ніде, і ніколи - так само планують зробити і в цих областях… У нас нині вже є території без української мови, - Крим, Донецька і Луганська область. (http://www.firtka.if.ua/?action=blogs&id=210 ДОНБАС. Відсоток етнічних українців, що вважають російську рідною зростає) Їм цього мало. Таких регіонів буде тринадцять.

А далі нам колєсніченки скажуть, що там живе окремий народ. Щонайменше цьому народу буде потрібна автономія, - "промежуточная задача", а "долгосрочная задача", створити або шантажувати створенням окремої держави під умовною назвою "Хохляндія". Згодом, колєснічєнка виберуть президентом "Хохляндії" і він стане батьком нової нації - хохлів.

Ви думаєте в решті областей України після прийняття цього закону російська не буде вживатися? – Ні, буде. Інші області будуть мати дві мови українську і російську. Російськомовні будуть володіти однією мовою, а україномовні українці двома українською і російською.

Ви думаєте на решті території припиниться російськомовна експансія зі сторони ЗМІ, і нам перестануть накидати російську мову, перестануть промивати мізки? - Ні. Тільки, крім до усього іншого, нас почнуть шантажувати федералізацією або поділом на дві країни.

Між іншим, із числа держав, які постали на уламках колишнього СРСР, Хартію ратифікували тільки Україна і Вірменія. Росія, "країна 100 націй і народів", яка дуже полюбляє вчити нас толерантної національної і мовної політики, жодних зобов'язань стосовно підтримки мов брати на себе не хоче. Так само вчинили Франція, Бельгія, Італія… До речі у 2009 році ЮНЕСКО визнала 136 мов на території Росії такими, що знаходяться під загрозою зникнення.

Спитайтеся у колєсніченків чи не хочуть автори законопроекту запозичити мовний досвід Росії? Відповіді не буде, вони удаватимуть, що не чують питання… (http://www.firtka.if.ua/?action=blogs&id=217 РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ. Мовна політика).

Скільки корінних народів живе в Росії? - Більше ста. Тільки двадцять п'ять з них мають свої національно-територіальні утворення. А скільки мов побутує у Росії? – Більше двохсот. А скільки державних мов у Російській Федерації? - Одна. Чому б не зробити в Росії на федеральному рівні хоча б двадцять шість державних мов, по кількості національно-територіальних утворень плюс російська мова? – Росії такого не потрібно. Зате в Україні, згідно Хартії пропонується, тринадцять мов плюс українська…

А скільки мов вживається в Росії на федеральному рівні у всіх сферах суспільного життя? - Одна. А скількома мовами навчаються студенти в університетах? - Однією. А скількома мовами ведуть свої програми регіональні (не кажучи вже за центральн федеральні) телекомпанії? – Однією. А якими мовами ведеться діловодство у регіонах, і у тому числі у органах місцевого самоврядування? - Однією. В усіх випадках ця мова – російська. І цим все сказано.

Навіть Савік Шустер не знає, (тому що це алогічно) що у Чечні і Інгушетії ніколи не було і нині немає ані початкових, ані середніх шкіл з чеченською чи інгушською мовою навчання, мова просто вивчається як предмет і вживається вона, і нині, лише на побутовому рівні. Всі ЗМІ у республіках, (крім культурологічних), працюють російською, все діловодство ведеться російською.

Сергій Стефанко

депутат Івано-Франквської міської ради,

фракція ВО "Свобода"