Опитування громадської думки показують, що до Верховної ради проходить "Свобода", натомість "вилітають" комуністи, Блок Литвина та "Наша Україна".

Нове загальнонаціональне опитування населення України провели спільно дві відомі організації – Фонд "Демократичні ініціативи" та соціологічна служба Центру Разумкова з 5 по 10 червня 2010 року. Це дослідження підтверджує ріст підтримки ВО "Свобода" до Верховної ради, зафіксований раніше Інститутом соціології НАН України – 3,1%.

Отже, якби вибори до Верховної ради України відбулися найближчої неділі, прохідний бар’єр подолали би лише 5 політичних сил з такими результатами:

- лідерство, на жаль, все ще утримує правляча Партія регіонів – 41,2% (з числа тих, хто зголосився взяти участь у голосуванні);

- далі, з майже втричі меншим рейтингом, іде Блок Юлії Тимошенко – 16,0%;

- доганяє його, як не дивно, С. Тігіпко зі своєю ніким не баченою партією "Сильна Україна" – 11,1%;

- удвічі менший рейтинг такого ж віртуального проекту А. Яценюка "Фронт Змін" – 5,3%;

- підтверджує ріст своєї підтримки Всеукраїнське об’єднання "Свобода" – 3,1%.

Натомість, не перелазять нарешті через тривідсотковий поріг парламенту ідеологічні антагоністи "Свободи" – Комуністична партія України –– 2,9%. Але "червоні динозаври" вітчизняної політики –– не єдині, хто має всі шанси вилетіти з-під головного купола країни. Компанію їм, очевидно, складуть ще два парламентські (поки що) блоки. Явно не проходить до Верховної ради іменний проект її нинішнього голови – Блок Литвина – 1,1%. І навіть близько не дотягує до прохідного бар’єру "мегаблок" екс-президента Ющенка "Наша Україна" – 0,7%...

Строкатих складників "мегаблоку" – Руху, УНП, "Народної Самооборони", новоствореної "За Україну" тощо – взагалі не згадано в оголошених результатах. Очевидно, – через мізерність рейтингів, які не вилазять за межі статистичної похибки. Чорна година спіткала всіляких пасажирів помаранчевого "Титаніка" після його краху. "Рятуйте наші душі!" – волають вони до колишніх виборців Ющенка, який… хто-зна куди чкурнув із капітанського містка.

Диванні партії, ті, що вже й відвикли самостійно триматися на плаву, тепер кволо тужаться "відгребти" подалі від тої вирви розчарування. Кожна – на своєму вутлому човнику… Либонь, усі їхні рейтинги воднораз накрило мілким ряботинням графи… "Решта партій чи блоків" – 1,3%. Поміж інших таких же "потужних" сил.

Отож, якби хто хотів позловтішатися, то мав би закликати тепер і саму "Нашу Україну", і всю її дрібну челядь… зректися участі у виборах. Як безнадійно "непрохідних". Поступитися власними амбіціями, аби "не розпорошувати патріотичний електорат" і "не відбирати голосів" у "Свободи"…

Нагадаємо, дослідження Інституту соціології Національної Академії Наук України, проведене у квітні цього року і опубліковане в авторитетному тижневику "Фокус", показало таку саму підтримку "Свободи". Порівняти оприлюднені результати обох досліджень можна на таблиці.

Як бачимо, Всеукраїнське об’єднання "Свобода" вже сьогодні впевнено переступає тривідсотковий бар’єр і твердо утримує п’яту сходинку в десятці політичних лідерів. Найближчий суперник і найбільший ідеологічний противник – Комуністична партія України – тепер відстає від "Свободи", за різними опитуваннями, на 0,2-1,1%. Отож, вперше в історії незалежної України, самодостатня націоналістична сила отримує шанс виперти з українського парламенту колись, вважалося, непохитних комуністів. Вже хоча би це явище свідчить про глибинні тектонічні зсуви у суспільній свідомості. І такі тенденції намітилися не відучора. Якщо "Свобода", вперше самостійно вийшовши на вибори чотири роки тому, щоразу подвоює свій результат, то ортодоксальні ліві – навпаки. Наскільки стрімко падає їхня підтримка, виразно видно на графіку.

Як бачимо, разом усі "червоні" – СПУ, КПУ, ПСПУ – від парламентських виборів 2006 р. до президентських 2010 р. "схудли" майже у чотири рази (-8,35%). І це падіння, якщо вірити соціологам, триває. Не збавляючи швидкості. Очевидно, вже до кінця цього року ліві повторять "подвиг Гастелло" – пірнуть з кінцями під тривідсоткову "ватерлінію". От лише жодного обеліска на місці їхнього падіння не буде. Після виборів 2012 року про КПУ Симоненка просто забудуть, як давно забули про колись парламентські ПСПУ Вітренко і СПУ Мороза.

Отож, привид комунізму нарешті провалюється у небуття, де йому і місце. Але хтось може подумати, що електорат промосковських лівих просто перетікає до Партії регіонів (нахабно буржуйської, але такої ж прокремлівської). Проте, якби це дійсно повною мірою було так, підтримка "білоголубих" за цей же час мусила би зрости на ті ж 8,35%. Тобто, у першому турі останніх президентських виборів Янукович мав би здобути щонайменше на 5% більше голосів ніж отримав – його результат був би не 35,32%, а принаймні 40,49%. Але так не сталося.

Якщо ж порівняти вибори 2010 р. з такими ж президентськими перегонами 2004 р., то підсумок голосів, згублених за цей час усіма відверто промосковськими силами – ще більш вражаючий. Нагадаємо, що сам лише Янукович дістав тоді у І турі рівно на 4% більше голосів, ніж тепер – 39,32% (у 2004) проти 35,32% (у 2010). При цьому, третє, четверте і п’яте місця дісталися тоді лівим – Морозу (5,81%), Симоненку (4,97%), Вітренко (1,53%) – разом 12,31% (2004) проти 3,93% (2010). Як бачимо, відверто промосковські сили за останню п’ятирічку не здобували, а лише губили підтримку. І розгубили відчутно – сукупно вони скотилися з переломних 51,63% (2004) до 39,25% (у 2010)… Тобто аж на 12,38%! Яким же чином реакціонери захопили сьогодні усю владу в Україні?

Важливо усвідомити одне – причина розгрому т.зв. "демократичних сил" загалом (і Ю. Тимошенко у другому турі зокрема), зовсім не у зростанні підтримки промосковських сил. Корінь поразки "демократів" якраз у іншому – у власній неспроможності і безпринциповості. Вони просто бездарно змарнували (для України, а не для себе!) п’ять років свого правління. Більше того, сьогоднішній "бліцкриг" Януковича став можливим лише завдяки епідемії угодовства, дезертирства і запроданства у лавах "демократів" (стежте за "Хроніками зрад"!).

Але колесо історії невмолимо котиться. Тому доля "червоних динозаврів" рано чи пізно спіткає й інші промосковські сили, що досі тхнуть дрімучим совдепом. А заразом розчавить і їхніх підсобників з числа фарбованих "демократів". Бо ровесники Незалежності вже йдуть голосувати. І з кожним роком їхнього полку прибуває.

Леонтій Мартинюк