Просто в голову не вкладається, як можна ставити руку на Біблію, заприсягатися, що за будь-яких умов не зрадиш, а згодом забувати про все це?! Скажімо, коли це стосувалося перших "тушок" Табалових, то я вважав, що в них просто якесь символічне ставлення до Біблії та до релігії в цілому. Натомість думав, що галичанин цього ніколи не зробить. Утім, коли з'явилися перші галицькі, а згодом і прикарпатські "тушки", я просто був шокований. Про це 8 вересня 2013 року в Івано-Франківську заявив народний депутат України від Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олександр Сич.

Зокрема, відповідаючи на запитання журналістів, голова Івано-Франківської обласної організації ВО "Свобода" зазначив, що розцінює зрадництво та тушкування як найвищий вияв політичної безвідповідальности. На переконання Олександра Сича, зрада заподіяла чимало лиха українському народу не лише в історії козацьких визвольних змагань, в процесі боротьби ОУН-УПА, але й на сучасному етапі становлення української держави. Зокрема, саме через зрадництво в попередньому складі парламенту проукраїнські політичні сили втратили більшість. На жаль, оминути цього явища не вдалося опозиційним політичним силам і у Верховній Раді чинного скликання.

"Вочевидь, партія, яка його висувала, як і ті, хто гарантував міць його позиції, повинні нести за це політичну відповідальність. Однак перш за все осуд йому має зробити суспільство. Я страшенно здивований, що на Прикарпатті немає широкого громадського осуду зраді – зраді Купчака. Так само здивований, що коли з ініціятиви фракції ВО "Свобода" в Івано-Франківській обласній раді було винесено на обговорення заяву про засудження факту зради Купчака, не всі депутати чомусь її підтримали. Цим самим кожен із них продемонстрував, що толерує зраду! Ба більше, депутати засвідчили, що з тих чи инших вузькопартійних, меркантильних інтересів не усвідомлюють, якої біди зрада наробила в Україні і ще може наробити на Прикарпатті. Адже якщо сьогодні зрадив один – завтра може зрадити і другий, і третій, і четвертий", – резюмував Олександр Сич.