Парламентське кнопкодавство нагадує вуличну гру в наперстки. У випадку з наперсточником, глядачі вгадують, де схована кулька. У випадку з кнопкодавством вгадують, де сховалася картка відсутнього депутата, і хто нею скористався.

Ось, яке визначення вуличної гри дають автори Вікіпедії:

Гра в наперстки — один з видів шахрайства, розрахований на шукачів гострих відчуттів. Гра приносить великі прибутки в кишеню злочинного світу. Подібно до сицилійської мафії, наперсточники дотримуються суворої ієрархії та дисципліни, що також відбивається на розподілі отриманих ними доходів.

І тепер скажіть, що це визначення не підходить для парламентських кнопкодавів та їхніх донів…

За багаторічну історію парламентського кнопкодавства-наперстництва журналісти навчилися визначати усю ієрархію цієї "гри": Лідер-конструктор-диригент-кнопкодави-"тушки".

Їхні прізвища загальновідомі. Цей список мав би поповнитися з відкриттям нової Ради. і журналісти, і громадські організації вже почали готуватися до фіксації перших ганебних явищ у 7-му скликанні. Але втриматися до 12.12.12 "наперсточники" не змогли. Перші шахраї проявилися вже 28 листопада.

Почалося все з того, що на засіданні підготовчої групи Борис Тарасюк зажадав дізнатися: а кого саме представляють за столом Давид Жванія та Григорій Калетнік.

Тут варто пояснити, що до складу підготовчої групи делегуються по одному представнику від 15 обраних депутатів. З представниками політичних сил – усе зрозуміло. А от безпартійні мажоритарники мали гуртуватися, аби визначити своїх представників.

І нібито Давид Жванія та Григорій Калетнік назбирали необхідні підписи щойно обраних самовисуванців для представлення їхніх інтересів. От тільки хто саме підписався за цих двох, відомо не було.

Після вимоги Тарасюка, і Жванія, і Калетник дістали свої підписні листи.

Колишній помаранчевий, а нині перший у черзі на вступ до фракції Партії регіонів охоче демонстрував свій список. У ньому виявилися прізвища та підписи наступних депутатів, які на все горло кричать, що вони позапартійні та самовисуванці, незалежні та незаангажовані. Чи це насправді так? 

Віктор Тимошенко (член фракції партії регіонів в Вінницькій обласній раді  ),

Антон Кіссе (член фракції партії регіонів в Одеській міській раді ),

Ігор Марков (один з найбільших українофобів , член фракції партії регіонів в Одеській обласній раді ),

Іван Куровський ( колишній нардеп від «Батьківщини», який став тушкою і пішов до партії регіонів у 2010 р ),

Микола Рудьковський ( колишній соціаліст, колишній член уряду Януковича, відомий скандаліст),

Юрій Дерев’янко ( один із близьких друзів депутата партії регіонів Василя Гуреєва ), 

Олег Кулініч ( зайшов як депутат Полтавської обласної ради від Всеукраїнського об’єднання "Батьківщина", однак згодом вийшов з партії ),

Володимир Пилипенко (колишній нардеп від «Батьківщини» залишив фракцію у 2010 р, наполягав на нагородженні вбивці Лозинського державною нагородою, група Портнова ),

Владислав Атрошенко ( член партії «Сильна Україна» Тігіпка, яка влилася у партію регіонів ),

Сергій Буряк ( співвласник «Брокбізнесбанку», народний депутат з 1995 року,

Валентин Ничипоренко (колись член кримінального угрупування «добряки», профіль якого — контрабанда, тепер хазяїн жашківських конюшень,

Віктор Развадовський (депутат Житомирської обласної ради від Народної партії Литвина,

Давид Жванія ( всім відома «тушка»,

Ігор Палиця ( депутат від НУНС, в 2010 році стушкувався до партії регіонів, голосував за російську мову як другу державну мову

Сергій Мартиняк (депутат Волинської обласної ради від Аграрної партії України, голова Агропромгрупи "Пан Курчак", входить до групи Єремеєва та Івахіва.

А от Калетнік свій список показував неохоче. Зі стоп-кадрів відео зйомки вдалося розібрати лише 11 прізвищ з підписами: Григорій Калетник, Яків Безбах, Ігор Молоток, Олександр Пономарьов, Олександр Герега, Степан Шахов, Ігор Єремеєв, Ярослав Дубневич, Віталій Чудновський, Віктор Жеребнюк, Віктор Бондар. Інші залишилися невідомими. Озвучувати їх Калетнік не захотів. Або не зміг.

Як потрапив Юрій Деревянко в коло таких колоритних «тушкованих» та провладних підписантів?

Як це позиціонується з його постійним леметом про свою опозиційність?

Він прекрасно розуміє, що півроку обливаючи брудом свою колишню партію «Фронт змін» та «ОО «Батьківщина», сподіватися ніби його приймуть до опозиції не приходиться. То ж і подався під крило Жванії. Ніби і не у фракції партії регіонів, але разом з ними. Про людське око можна говорити, що опозиціонер, а сам ставить підпис під довіреністю на користь «князя тушок» Жванії Давида.

Завтра ж Юрік буде оправдовуватися, як і Ігор Еремеєв, що не підписував жодних паперів, що це провокація влади, яка ніби його хоче переломити, а він такий «стійкий захисник» волі виборців, що не піддається. Хвала і честь героєві! Ура!

І тут виникають  логічні запитаня:

А звідки Жванія та Калетнік взяли листи з підписами на свою підтримку?

Чи мають взагалі ці двоє необхідну підтримку для участі у роботі підготовчої групи? Чи може вони звичайні "наперсточники"? Чи може всі ті, хто підписався під повноваженнями Жванії та Калетника також беруть участь у «грі в наперстки», де головним ЛОХОМ знову виступає народ?

І як пояснить свій Деревянко свій підпис під листом «князя тушок» Жванії, як ще день назад запевняв виборців, що буде координувати всі свої дії з опозицією, навіть не дивлячись на те, що його до опозиції не приймають. Чи не підписував? Чи  «розводить» виборців?

 Пояснимо.

Усі рішення цієї групи ухвалювалися без участі опозиції. Регіонали з комуністами представляють 217 депутатів (185 регіоналів + 32 комуністів). Їхніх голосів недостатньо для ухвалення рішення у підготовчій групі, потрібні голоси представників самовисуванців. Якщо Жванія та Калетнік мають підтримку 15 депутатів лише на папері, то їхня участь у засіданнях робочої групи зводиться до нелегітимності. 

Але вони голосували. І за дату відкриття першої сесії, і за формування робочих підгруп. Тепер у світлі ситуації з Єремеєвим (а також і Деревянком) та Жванією/Калетніком, усю роботу підготовчої групи треба переглянути.

Але як би не завершилася ця ситуація підписанти разом зі Жванією та Калетником вже увійшли/вляпалися в історію, як перші "наперсточники" Ради 7-го скликання.

І хто тепер повірить, що після цього вони будуть особисто голосувати у сесійній залі?

За матеріалами «Української Правди»  http://www.pravda.com.ua/articles/2012/11/30/6978490/