Партія регіонів (ПР) як корпорація олігархів-чужинців є типовою тоталітарною структурою типу КПРС, нацистської партії Німеччини (НСРПН) або Єдиної Росії. Але є суттєва відмінність. Названі партії були виразником певних політичних амбіцій титульних націй, тоді як ПР сформована на базі інтересів агресивної частини національної меншини – російської діаспори, яка нараховує, за останніми оцінками, менш ніж 15% населення держави. Вона ігнорує державотворчі прагнення титульної української нації(понад 80% населення держави), яка намагається воскреснути у власній країні після жахливого нищення і приниження протягом останніх трьохсот років різними колоніальними зайдами, перш за все московськими.

Відновивши в черговий раз незалежність, знекровлена українська нація опинилася під владою колишніх колоніальних чиновників, яких підбирала компартійна верхівка за принципом відданості імперії та ненависті до українства. Скориставшись посадами і фінансовими можливостями, підтримкою спецслужб Росії, вони захопили в свої руки понад 90% національного багатства і контроль над фінансовими потоками. Сформувавши антиукраїнські олігархічні клани шляхом підкупу, шантажу та грубого і безпрецедентного порушення Конституції і законів України, створили коаліцію у Верховній Раді та призначили свій уряд з відкритих і нахабних україножерів.

Ядром п’ятої колони Москви є властиво партія регіонів, яка у союзники собі взяла основних могильників українців – КПУ. В основу своєї політики ПР поклала протухлі соціальні та геополітичні традиції «імперії зла», східний золотоординський тоталітаризм, згортання по-літичних свобод, насаджування глибокої соціальної нерівності, панування над українською нацією кримінально-комуністично-олігархічної верхівки. Нове керівництво держави відкинуло українську національну ідею як основу програми відродження української нації, заперечує навіть використання терміну титульна нація щодо українців, нав’язує українцям збанкрутіле гасло більшовицького інтернаціоналізму і безрідного космополітизму. Для досягнення своєї ганебної мети керівництво ПР користується випробуваним у сусідній державі таким набором методів і прийомів, які забезпечують панування мізерної меншості над абсолютною українською більшістю.

1. Президент, керівництво Верховної Ради та уряду України грубо порушують Конституцію та закони України. Замість реформ, покликаних побороти системну кризу, формують слухняні владні структури та виконавчу вертикаль з метою повного панування в політичному, економічному та соціальному просторі держави. У нас вже немає незалежного судочинства, в тому числі незалежного Конституційного Суду, СБУ, прокуратури. Вони перетворюються в репресивний придаток до ПР, так як гестапо, СС, СА, абвер у нацистській Німеччині. У Верховній Раді України регіонали підтримують порушення її регламенту, що полягає у голосуванні депутатів за відсутніх їхніми картками, хоча постійно добивались індивідуального голосування опозицією. Ось яка неприглядна картина: в парламенті сидить біля 50 «кнопкодавів», а на табло висвічується біля 250 голосів. Регіонал Тарас Чорновіл авторитетно заявив у ЗМІ, що серед депутатів у Верховній Раді України нараховується 300 злочинців, які мали б сидіти зовсім у іншому місці. Невже ж наше суспільство на дві третини є злочинним? Про сучасну владу регіоналів можна сказати словами відомої російської артистки Наталії Фадєєвої, якими вона охарактеризувала путінську владу – «Мерзенна, нахабна, безсоромна, дурна і жадібна влада».,

2. Не маючи гуманістичних ідеологічних засад діяльності, ПР годує українців маніловськими казочками про економічне процвітання, про те, що через 10 років Україна ввійде у двадцятку найбільш розвинутих країн світу, перескочивши сто позицій. Але ж для цього потрібно провести справжні політичні, соціальні, економічні та військові реформи, а не їх імітацію. Потрібно на це мати річний бюджет хоча б на рівні Японії чи ФРН, сучасну транспортну та енергетичну інфраструктуру, сучасних фахівців. Адже для цього необхідно докорінно модернізувати 80% застарілого промислового потенціалу, перейти на інноваційно-інвестиційний рівень розвитку, в три рази скоротити енергозатрати на одиницю продукції, практично наново створити європейське фермерське сільське господарство, хоча б у два рази збільшити житловий фонд держави. В розвинутих країнах Заходу на одного мешканця припадає 50-75 квадратних метрів якісної житлової площі, що в 2-3 рази більше, ніж в Україні. Без цього рівень життя не досягне бажаного показника. А чи здатні сучасні корумповані псевдодержавники і легіони продажних чиновників це зробити? Звичайно, що ні! Скороспілі псевдореформи ПР зводяться лише до узурпації нею законодавчої, виконавчої і судової влади, придушення опозиції, згортання демократії і людських свобод, формування тоталітарної держави, підвладної Кремлю. Така сурогатна держава не отримає підтримки світового співтовариства, в недемократичну державу не підуть інвестиції, а тому утопічні обіцянки не мають шансів бути виконаними навіть частково. На суспільство чекає важкий податковий прес, зубожіння більшості населення, беззаконня та придушення громадських свобод, процвітання олігархів та корумпованого чиновництва.

3. Зосередивши у своїх руках фінанси і всі грошові потоки держави, ПР намагається підкупити якнайбільше представників еліти, підприємців, простих виборців. Підкуп і заохочування до зради є важкою зброєю ПР, її кредо. Підкуп вкупі з погрозами і відкритим терором дає певний результат. Депутати-«тушки» за декілька мільйонів подачок втрачають людську подобу, зраджують своїх виборців і політичні структури, які привели їх до парламенту. Корупція процвітає пишним цвітом на всіх щаблях державної влади. ЗМІ нещодавно повідомляли, що претенденту на посаду керівника обласного управління внутрішніх справ потрібно викласти 25 мільйонів доларів. А скільки ж то йому потрібно заробити і з кого здерти ці кошти за короткий час перебування на цій посаді? Величезні позики від Міжнародного валютного фонду підуть на підживку тисяч донецьких Донів, які отримали важелі влади і контроль над грошовими потоками в усіх регіонах держави. Вони теж захочуть стати мільйонерами і мільярдерами, як їхні патрони. Відомо, що «Донецькі порожняка не гонять», а тому хочуть мати все і негайно. А чи змушені шляхом підкупу і погроз до сліпого послушанія або членства в ПР чиновники і бізнесмени будуть вірними облудній ідеї, чи не зрадять їй, як раніше зрадили рідний народ? Це не просто риторичне питання, а розуміння таких процесів у світовій історії. Для прикладу: КПУ, як вірна дочка КПРС спочатку була партією чужинців, бандитів і україножерів, а згодом у ній стали переважати українці, які в кінцевому результаті проголосували за відновлення української державності, розпуск і заборону самої КПУ. Так і станеться з ПР.

4. Щоб мати слухняних виконавців своєї волі, вожді ПР роблять ставку на негідників, денаціоналізованих і декласованих елементів, готових беззастережно виконувати їх злу волю. Особливою популярністю користуються відверті українофоби, людці з підмоченою репутацією, а тому повністю залежні від волі босів. Не випадково знищувати українську мову, освіту і науку, глумитись над національною історією поставлений параноїк і україножер Д. Табачник, який «прославився» крадіжками творів мистецтва і підробкою документів, наклепами на українство, політичними провокаціями на кшталт погрому вірян під час похорону патріарха Володимира. А чого варті сталініст Могильов, інтригани типу Льовочкіна, Цушка, Чечетова, Тихонова, Грачова, Єфремова та особливо Азарова як творця такого ганебного явища здирництва і злодійства, як «азаровщина».

5. Методи і способи діяльності ПР запозичила від Путіна, «Єдиної Росії». В їх основі лежить брехня, підкуп, наклепи, фальшування, відкритий терор проти незгідної більшості, печерний антиукраїнізм. Особливо проявляються методи діяння регіоналів під час виборів для підступного і підлого забезпечення виграшу будь-якою ціною. Це найбільш яскраво проявилося під час президентської кампанії 2004 року. Тоді уряд регіоналів (Януковича-Азарова) йшов, як говорять, ва банк, не гребуючи нічим. Всі державні структури, приватні підприємці були обкладені неймовірним оброком. Вже пізніше у Генеральній прокуратурі підрахували, що лише державні структури перерахували у виборчі фонди Януковича понад 20 мільярдів гривень. Лише одне міністерство транспорту і зв’язку «подарувало» понад мільярд гривень, що стало однією з причин загибелі його очільника, патріота України Г. Кирпи. За ці гроші велися вся передвиборна боротьба, ставилися тисячі білбордів, організовувалися сотні бригад, творячи виборчі каруселі, які на автобусах рейдували по всій країні, по десятки разів кидаючи бюлетені за свого шефа. Підвладні територіальні та дільничні комісії на Півдні і Сході України організовували явку своїх прихильників на 105% і більше. Таким чином назбирувалися мільйони фальшивих голосів, що викликало законне обурення, яке вилилося в Помаранчеву революцію. На всіх наступних виборах регіонали діяли такими ж методами, але більш приховано, щоб замилити очі міжнародним оглядачам і власній громадськості. Тепер вони все виборче законодавство підлаштовують під себе так, щоб уже фальшувати «на законній основі». Новий виборчий закон від ПР позбавив мене, як і мільйони українців, вибирати і бути обраним до місцевих органів влади без поклону непопулярних у народі політичних партій, позбавив цього громадські організації та самовисуванців.

6. Ідеологія та діяння ПР як божого світла бояться культури, інтелекту, освіченості та духовності. В її рядах ви не знайдете відомих вчених чи письменників, філософів чи богословів. Світло розуму їх лякає, а тому його стараються прикрити своєю темрявою. Регіонами своїм смертельним ворогом вважають все освічене і порядне українство у всіх його іпостасях. А тому найпершою мішенню їх є українська мова, українська школа, середня і вища, українська книжка, українська газета і журнал, українське радіо і телеканал, будь-який сайт українською мовою. Болючим поліном в регіонському оці стирчить справжня українська історія, яку вони хочуть замінити промосковською імперською брехнею. А тому керівником архівної служби держави ставлять комуністку Гінсбург, керівником Інституту національної пам’яті комуніста Солдатенка. Більш підлої наруги над пам’яттю десятків мільйонів жертв комуністичних репресій важко собі уявити. Витягують на світло денне Сталіна та інших ворогів українства, щоб і надалі тримати людей у рабстві. Цьому ж служить вічний психоз із приводу «Великої Вітчизняної війни», «дружби слов’янських народів», «спільної Батьківщини» та «спільної історії». Та це ж брехня, від якої вуха в’януть. Вічний неспокій викликають часті візити до нашої держави мордовського язичника Гундяєва, тобто патріарха Московської православної церкви Кіріла, який виконує специфічну місію Кремля для поглиблення церковного розколу в Україні. Жодного разу він не звернувся до нас українською мовою, не звернувся до української нації(народу), не покаявся про злочини його церкви проти греко-католицької церкви, а все товче про якийсь єдиний «русскій мір», «святую Русь». Невже ж державу, на совісті якої мучинецька смерть десятків мільйонів «інородців», можна назвати святою. Це ж богохульство.

Побіжний політологічний аналіз ідеологічних засад і фактичної діяльності ПР дасть багатьом виборцям зорієнтуватись у складній політичній обстановці в Україні, вибрати ту політичну силу і тих по-літиків, які направду стоять на платформі захисту національно-демократичних засад народовладдя, які турбуються не про свої гаманці, а про кожного громадянина Незалежної Соборної Української Держави. Слава Україні!

Степан Трохимчук