18 квітня 2011 року у с.Ланчин Надвірнянського району за ініціативи місцевого осередку ВО «Свобода»  та підтримки  сільської ради, вчителів та учнів місцевих шкіл провели  святкування 116 річниці з дня народження Юрія Шкрумеляка, який є уродженцем селища.

Юрій Шкрумеляк – журналіст, поет, перекладач, великий наш земляк.

Юрія Шкрумеляка - співець січового стрілецтва.

У центрі  Ланчина, біля пам’ятника видатному діячу, відбулися урочистості, які підготували учні місцевої школи, яка носить ім’я  Юрія Шкрумеляка. В святковому концерті прозвучали вірші поета, діти розповіли про життєвий нелегкий шлях Юрія Андрійовича.

Все своє життя він проніс гордо звання українця і закликав і своїми вчинками і творчістю до любові і боротьби. Свого часу як редактор дитячого львівського журналу та автора віршів для дітей прививав любов у наймолодших до своєї землі, до материнської мови, до України:                                      

                                  «Хто ти, хлопчику маленький?

-         Українець молоденький

А який твій знак державний?

                                  -     Лев і Тризуб золотавий.»

«Ми вірні діти тих, хто боровся і здобував нашу Незалежність, таких як Юрій Шкрумеляк у лавах Січових Стрільців, і вояків УПА, і «шестидесятників». Ми з гордістю та відчуттям відповідальності повинні стояти на захисті того, що здобули для нас вони. Це свята і недоторкана наша ненька-Україна. Паплюження та переписування нашої історії сьогоднішніми владними прихвоснями Кремля не минеться їм задарма. Ще живі ті, хто сам творив цю історію України, боровся за її Волю та Незалежність, -  звернувся до присутніх голова Надвірнянської районної організації ВО «Свобода» Михайло Іваночко. Він закликав нашу інтелігенцію – вчителів шкіл не вчити дітей історії по підручниках «табачників». Наша історія тут: біля пам’ятника  Юрію Шкрумеляку, біля Могил борцям за волю України. Нашу історію дітям перекажуть дідусі і бабусі, родини яких були репресовані, вивезені, а то й розстріляні за те, що вони українці. Пам’ятаймо та шануймо цю, справжню історію, яка написана кров’ю її борців.

Історична довідка:

У серпні 1914 року на заклик Головної Української Ради добровольцем вступив в лави січових стрільців, був підхорунжим. Брав участь в боях, був поранений, знов повернувся на фронт, воював на Тернопільщині, в Буковині. Учасник визвольної війни.

1945 був засуджений на 10 років ув'язнення, покарання відбував у Печорських таборах. У 1956 реабілітований. Помер 16 жовтня 1965 р. у м. Коломия, похований у Львові на Личаківському кладовищі.

                                                       Прес-служба Надвірнянської РО ВО «Свобода»