17 квітня 2015 року в селищі Ланчин відбулося літературно-музичне-віче-присвята «Сповідь тернового щастя» присвячене 120 річниці з дня народження письменника, журналіста, Січового стрільця Юрія Шкрумеляка.

Депутати фракції ВО «Свободи» в районній раді виступили ініціативою проголосити на Надвірнянщині нинішній рік - роком поета Січового Стрілецтва, редактора дитячих видань, уродженця Ланчина Юрія Шкрумеляка, 120 років із дня його народження відзначаємо 18 квітня. Підтримка такої ініціативи передбачає публікації про творчий та стрілецький життєвий шлях видатного земляка, вшанування його пам’яті на малій батьківщині, вивчення та поширення серед громади Надвірнянщини творчої спадщини поета, вивчення його літературних надбань серед школярів, пропагування та патріотичне виховання молоді на прикладі нашого земляка, Січового стрільця, талановитого українця Юрія Шкрумеляка.

Як зазначив Михайло Іваночко: «Юрій Шкрумеляк – журналіст, поет, перекладач, січовий стрілець, народився на Надвірнянщині у селищі Ланчин. Цього року минає 120 років від дня народження цієї Великої людини, вклад якого в становленні Незалежної України не оціненний. Юрій Шкрумеляк автор понад 30 книг для дітей. Він все своє життя присвятив Україні. Ми пишаємося такими Героями Надвірнянщини».

Націоналісти одні із перших відновили традицію і тепер щорічно з ініціативи місцевого осередку ВО "Свобода" відбуваються урочистості з вшанування світлої пам’яті Юрія Шкрумеляка, великого українця, борця за волю України.

Урочистості розпочалися біля монумента Юрію Шкрумеляку в центрі селища, де священники о. Василь Ткачук та о. Тарас Щербатюк відправили панахиду.

У святковому концерті за участі учнів місцевої школи, названої в честь Юрія Шкрумеляка, прозвучали вірші поета. Діти розповіли про нелегкий життєвий шлях свого відомого односельця. Все своє життя він гордо проніс звання українця, закликав і своїми вчинками, і творчістю до любові та боротьби. Свого часу, як редактор дитячого львівського журналу та автор віршів для дітей, прививав любов у наймолодших до своєї землі, до материнської мови, до України.

В знак великої подяки та шани до пам'ятника січовому стрільцеві свободівці поклали квіти. Звертаючись до односельців, свободівець Михайло Іваночко зауважив: «Ми кожного року вшановуємо пам'ять нашого Героя.  Кожного року біля постаменту Юрія Шкрумеляка проходять такі волелюдні віча.  Ми стоїмо на порозі подій, які на превеликий жаль ідуть не на корить українців. Юрій Шкрумеляк все своє життя боровся за Українську Незалежність, все своє життя присвятив Україні, він воював на фронтах з московітами, а свої твори присвячував найменшим українцям - дітям. Сьогодні багато наших земляків, односельців, як і всі українці воюють на східному фронті з нашим споконвічним ворогом, там захищають Україну, боронять наші домівки, бережуть наш з вами спокій».

На завершення Михайло Іваночко подякував усім присутнім за участь в урочистостях та зазначив, що громада має пам'ятати своїх земляків, тих хто боровся в ім'я незалежної Української держави.

«Наша ланчинська земля, як і вся Україна, породила багато видатних людей, які в різний час боролися за українську державу, за українську церкву, за рідну мову, за наші традиції. Це і шанований нами сьогодні Юрій Шкрумеляк, один із референтів ОУН, голова всесвітнього конгресу українців Василь Косюк, голова УГКЦ в XVIII столітті кардинал Михайло Левицький. Маючи таких видатних земляків, ми повинні брати з них приклад та продовжувати їхню справу. Саме такі люди мають нас надихати на боротьбу за свою землю, щоби врешті-решт ми одержали саме таку державу, за яку боролися та про яку мріяли наші славні земляки. Ми не маємо права називати вулиці на честь ідолів комуністичного режиму, в нас є свої Герої, тому почесно було б, щоб вулиці нашого селища носили назву своїх уродженців», - наголосив Михайло Іваночко

Довідка: У серпні 1914 року Юрій Шкрумеляк на заклик Головної Української Ради добровольцем вступив до лав Січових Стрільців, був підхорунжим. Брав участь у боях на горі Маківка. Був поранений, але знову повернувся на фронт, воював на Тернопільщині, на Буковині. 1945 року засуджений на 10 років ув'язнення, покарання відбував у Печорських таборах. У 1956 році реабілітований. Помер 16 жовтня 1965 р. у м. Коломия, похований у Львові на Личаківському цвинтарі.

Прес-служба Надвірнянської районної організації ВО «Свобода»