Смерть Богдана Хмельницького у 1657 р. була не лише важким ударом для молодої української державності, але й випробуванням для старшини, значна частина якої бачила себе на місці покійного гетьмана. Прихід до влади Івана Виговського не всіх влаштовував. Уже невдовзі після його обрання відкрито проти гетьмана виступили: полтавський полковник Мартин Пушкар та кошовий Запорозької Січі Яків Барабаш. Московський уряд відкрито не підтримав опозицію, але своїми діями фактично потурав їм. Такий перебіг подій змусив задуматися І. Виговського та козацьку старшину над доцільністю триматися підданства російському царю, який, використовуючи момент, змусив гетьмана піти на значні поступки.

У ситуації, що склалася, І. Виговський відновлює переговори з польським королем і у вересні 1658 р. укладає Гадяцький договір, за яким Україна поверталася в склад Речі Поспо ... Читати далі »

15 років тому залишив цей світ український співак, лауреат Шевченківської премії Назарій Яремчук. Простий хлопець із Чернівців, який рано втратив батьків, за неповні 44 роки став кумиром усієї країни. Його українською піснею захоплювались у багатьох куточках планети, а він завжди повертався додому – на рідну Буковину.

Голос без обмежень, співак від Бога, душа України – так називають соліста ансамблю «Смерічка» Назарія Яремчука його друзі та близькі.

Він завжди мав контакт із публікою: відчував пісню і знав, чого від нього чекають прихильники. Цим і відрізнявся від сучасних українських виконавців. Так розповідає про свого товариша автор пісень Яремчука Олександр Злотник.

«Він брав пісню і співав її як мінімум 30 разів на публіці. Тільки потім він записував її. Він вже знав, що це шлягер, – каже композитор Злотник. – Сьогодні ж ро ... Читати далі »

Акт відновлення Української Держави — проголошення в окупованому німецькими військами Львові відновлення Української держави. Здійснений Українськими Національними Зборами, що складалися з представників національного руху, за підтримки членів оунівських похідних груп та вояків батальйону «Нахтігаль».

Збори створили уряд — Українське Державне Правління — на чолі з Ярославом Стецьком, дещо пізніше було організовано верховний державний орган — Українську Національну Раду, яку очолив колишній голова уряду ЗУНР Кость Левицький.

30 червня 1941 р. в будинку «Просвіти» у Львові було проголошено Акт відновлення Української Держави. На башті Князівської гори було піднято національний прапор. Львівська радіостанція повідомила про Акт населення України і передала благословіння митропол ... Читати далі »

Народився Роман Йосипович Шухевич у місті Львові, на вулиці Собіщизни, будинок №7 (сучасна вулиця Довбуша, будинок №2) 30 червня 1907 року. При хрещенні отримав друге ім'я Тарас. Батьки — Осип-Зиновій Шухевич та Євгенія Шухевич (дівоче прізвище Стоцька).

Дитинство Шухевича минуло у містечку Краківці на Львівщині. У 1914 його родина переїхала до Камінки-Струмілової (тепер місто Кам'янка-Бузька). Тут він закінчив початкову школу. Навчання хлопець продовжив у Львові у філії Академічної гімназії. У цей період (1917—1925) молодий Шухевич мешкав під опікою Герміни Шухевич на вулиці Собіщини, №7. Завдяки творам народного мистецтва, що їх зібрав його дід Володимир, у будинку панував дух патріотизму. Родинні військово-патріотичні традиції, прищеплені юнакові батьком Йосипом та дядьком Степаном, зміцнив полковник Євген Коновалець — командант УВО, який ... Читати далі »

Полковник Армії УНР, комендант УВО, голова Проводу Українських Націоналістів (з 1927). Народився 14.06.1891 р. у с. Зашків Львівського повіту (тепер Жовківського р-ну Львівської обл.). У 1901-09 рр. навчався в Академічній гімназії у Львові. З 1909 р. вивчав право на юридичному факультеті Львівського університету.

У жовтні-листопаді 1917 р. Коновалець спільно з Р.Дашкевичем та ін. членами Галицько-Буковинського комітету сформував Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії Української Народної Республіки. В січні 1918 р. Коновалець після проведення реорганізації Галицько-Буковинського куреня Січових Стрільців було обрано командиром Куреня Січових Стрільців.

В 1918-19 рр. Коновалець командував дивізією, корпусом і групою Січових Стрільців під час бойових операцій проти б ... Читати далі »