Прохання усім дивитися і розповсюджувати цей фільм якомога ширше. Це про активістів ПУ Ігоря Мосійчука, Володимира Шпару і Сергія Бевза, які з серпня місяця сидять у Лук’янівському СІЗО за сфабрикованим звинуваченням у підготовці до теракту. У Василькові Мосійчук і Бевз є депутатами міської ради і встигли багато чого зробити.
Я тричі їздила у Васильків, записувала у Василькові і Києві інтерв’ю з їхніми близькими, колегами і людьми, яким вони допомогли - зокрема, зустрілась з 80-річною бабусею, у якої цигани відібрали житло, а хлопці повернули його назад. Задля об’єктивності є у фільмі й інтерв’ю з двома опонентами, які терпіти не можуть ув’язнених хлопців. Є несподіване інтерв’ю з головою місцевої спілки ветеранів - комуніст комуністом, а про хлопців каже дуже тепло і прагне їм допомогти.
У фільмі використані фото і відео із сімейних архівів. Також на початку фільму я запозичила трохи відеоряду з програми "Знак оклику" телеканалу ТВі. В кінці в титрах зробила посилання. Вважаю це нормальним, тим більше, що в тій самій програмі автори використали моє відео :)
Отже, дивіться і поширюйте фільм. Можливо, правда, яку розповідають люди, допоможе хлопцям.
Слова, якими я завершую фільм: "За долями трьох молодих чоловіків, яких, без сумніву, можна назвати політв"язнями, проступає непроста ситуація у місті Васильків, і - на прикладі Василькова - в Україні в цілому. У нашій державі, особливо за правління Януковича, влада стала настільки корумпованою, що, по суті, живе паралельним з народом життям, представляє лише сама себе і піклується теж тільки сама про себе. У такій ситуації неминуче виникають структури, які починають виконувати її роботу, допомагаючи людям і вирішуючи їхні проблеми. А влада не терпить організованих і непідконтрольних їй структур. І якщо у Карному Кодексі немає відповідної статті, не соромиться фабрикувати докази". Олена Білозерська: Знаю, як треба!
|
