1 липня у с.Тисменичани, за участю пароха села, надвірнянських свободівців ти численної кількості місцевої громади, відбулися заходи з нагоди 71-ї річниці проголошення у Львові 30 червня 1941р. Акту відновлення Української Держави.

Після недільного Богослужіння, тисменичани, процесійно з фанами, з національними прапорами, пройшли ходою до  могили «Борцям за волю України», де була відправлена панахида.

Опісля, перед присутніми виступив прес-секретар Надвірнянської районної організації ВО Свобода Назар Ільків, який зазначив: Лідери ОУН, Степан Бандера та Ярослав Стецько, всупереч обставинам, кинули рішучий виклик двом світовим імперіям, виразно заявивши про суверенне право і найперший національний обов’язок українського народу, творити власну державу на власній землі.. Замислимось, чи багато сучасних політиканів, підписали б таким Актом шлях до власного Заксенгаузену?! Тих політиканів, які 5 червня проголосували антиукраїнський закон про захист московської мови. Дивно, але на сьогоднішній день, закону про захист української мови, таки не ухвалено.

Згадайте, як протягом 20-ти років нам розказували всі, коли ми, зокрема свободівці, постійно ставили питання захисту національного інформаційного простору, захисту української культури, захисту української мови, що всі говорили? Казали, що не потрібно займатися гуманітарною сферою, не потрібно займатися історією, мовою, культурою. Казали, що економікою треба займатися, а питання мови, це неактуально…

А я думаю, тепер всій Україні є чітко зрозуміло і всім тим провокаторам, які розказували, що мовою не треба було займатися, а виявляється, що треба було займатися, і треба було займатися в першу чергу, і коли здобули Незалежність, перше, що треба було зробити – провести люстрацію, треба було всіх тих комуністів, кагебістів геть вигнати з української політики, які дуже швидко перефарбувалися.

А не розплачуємося ми, українці, зараз в цей момент за дуже нашу велику політкоректність, за дуже нашу велику толерантність, за дуже наше поблажливе ставлення до всіх тих ворогів, які нас нищили, потім ніби покаялись, і стали ніби-то нашими. А вони, негідники сиділи, чекали свого часу, і зараз підняли голови.

Це ж не є державники, це бандюгани, це негідники, які поки-що перебувають на державних посадах в Україні. Економіку розвалили, стратегічні підприємства попродали, а українців на кріпаків перетворили. Вони не думають про перспективу, бо їхні діти, їхні родини давним-давно вже на заході.

Тому ми маємо усвідомлювати, що основна боротьба, це буде боротьба на парламентських виборах. Однак опозиційні сили, які сьогодні об’єдналися в Комітеті опору диктатурі, будуть безсилими, якщо народ не захистить результатів виборів. Тому що знаємо, що будуть масові фальсифікації. Тоді 1 листопада, люди мають вийти на вулиці, люди мають масово захистити своє право «обирати і бути обраним», захистити своє право жити на своїй, батьківській землі, формувати наше майбутнє, українське майбутнє.

Я переконаний, що ми обов’язково разом, спільно переможемо, бо це наша земля, бо ми – українці, бо на нас з неба дивляться наші славні предки, які вимагають від нас рішучості, а не домовленостей, не толерантності, не політкоректності.

Українці, йдемо і перемагаймо. Будьмо господарями на своїй землі.

Слава Україні!