Колишній голова адміністрації президента Кучми Віктор Медведчук заявив, що в Україні треба негайно впроваджувати федералізацію, бо тільки вона мовляв здатна врятувати країну від розколу. Звичайно подружжю яке постійно свариться, якось дивно пропонувати для збереження шлюбу почати спати у різних кімнатах, але справа не в цьому. Віктор Медведчук далеко не вперше висуває гасла, відомі українському громадянинові по передвиборчих кампаніях партії Вітренко, комуністів і нині правлячої Партії Регіонів.

Очевидно – колишній «повелитель темників» повертатися в політику збирається за допомогою гасел від яких щиро балдіють у Кремлі. Власне – нічого іншого йому не лишається. Уявити собі Медведчука на націонал-демократичному полі іще складніше, ніж уявити Путіна, який кладе квіти до пам’ятника генералу Шухевичу. От тільки що вийде з цієї затії «володаря темників»?

З одного боку – Віктор Медведчук явно матиме дуже серйозну підтримку в першу чергу з боку Росії. Президент РФ Володимир Путін не дарма поїхав саме до Медведчука, після того як публічно принизив президента Януковича, спізнившись на зустріч аж на чотири години.

Варто визнати, ідеї про які вголос говорить Медведчук, як то дві державні мови, федеративний статус України та відмова від Євроінтеграції – це єлей на рани частині наших громадян, особливо – на сході країни та у Криму. Тому шанси Медведчук безперечно матиме вже на наступних парламентських виборах, якщо він звичайно схоче прийняти в них участь. Технічно це не складно – достатньо купити будь-яку з «диванних партій» і влити в неї відповідну суму грошей. Медіа-піар Медведчуку явно забезпечать російські медіа, які на сході мають значну аудиторію. Далі – складніше.

Медведчук безперечно запреться на політичне поле на якому вже годуються Партія Регіонів та комуністи. Після проведеного покращення життя вже сьогодні (щоразу як буваю в рідному місті – сахаюся), крім мови регіоналам своїм виборцям запропонувати просто нема чого. А це означає що Медведчуку доведеться на місцях долати шалений опір «регіональського» адмінресурсу. Варіант за якого регіонали та «повелитель темників» об’єднають зусилля можна не розглядати, оскільки про спільну ненависть Медведчука та Януковича ходять легенди. У 2004 році існувала чутка, що Янукович Медведчуку у своєму кабінеті пику набив. Такого не забувають.

Не все буде просто і з Москвою, оскільки у Білокам’яній існує безліч осіб, які наполягають на співпраці Кремля саме з регіоналами. Ідейна відданість там не до чого. Одною з причин нинішнього мовного шабашу у ВР стали 85 млн баксів, які Росія щорічно виділяє на «організациі соотєчєствєнніков» в Україні. Розподілювачем цих грошей працює… нардеп-регіонал Вадим Колесніченко. За законами жанру, отримуючи гроші, розподілювач ділиться ними з «рукою даючою». І саме над усіма цими Косачьовими, Затуліними та Колесніченками зараз нависла загроза зміни «смотрячого за російськими грошами», чому всі вони, природно, шалено опираються, як у ВР в Києві так і в кабінетах Московського Кремля.

Але крім Партії Регіонів та комуняк, на проросійському полі годується ще кілька десятків організацій різною мірою утримуваних Москвою, починаючи від «Севастополя-Крим-Росії» (яких рік тому покарали потужним штрафом), до кримських організацій «кремлівських козачків» (яких минулого року під Феодосією розмазав по травичці «Беркут»). За логікою подій всі ці збіговиська мають за відмашкою Кремля об’єднатися з Медведчуком і спільно завалити регіоналам вибори у «їхніх регіонах». Регіоналам зараз тільки цього й бракувало.

Кажуть, що коли Янукович натякнув Ахмєтову що треба ділитися бізнесом, бо існує прецедент Ходорковського, Ахметов відповів що президентам не треба нахабніти, бо існує прецедент Кеннеді. Інтегруватися з Росією глибше ніж зараз Партія Регіонів не може, бо це суперечить вже інтересам українських олігархів – їм аж ніяк не потрібна експансія в Україну різноманітних Абрамовичі, Фрідманів, Вексельбергів, тощо. Проте у Кремлі цього розуміти не хочуть і вперто вимагають від регіоналів змінити вивіску над адміністрацією президента України на «Концелярію по дєлам Малоросії». Кремль жадає бачити у Києві не партнерів а холопів, і тому він уже готує Януковичу щирий даруночок у вигляді Медведчука і попсованих виборів. І це – природно. Саме цим закінчуватимуться для будь-якого українського політика будь-які загравання з Москвою.

Чим ближче до виборів – тим більш радикальною ставатиме риторика Медведчука, аж до відвертої українофобії. І тим жорсткішим ставатиме тиск адмінресурсу на Медведчукових симпатиків. Нам же все це піде хіба-що на користь. Серед іншого – по рейтингу Медведчука стане зрозуміло скільки наших громадян справді мріють про відновлення «єдиної-неділимої». Попередні результати – якось не переконували.