"Сьогодні, у день української Соборності, ідеологічно різні опозиційні сили підписали загальну декларацію про спільні дії, спрямовані на повалення режиму Януковича. Це символічно, бо саме в цей день 93 роки тому українці з різних частин України засвідчили свою волю жити в одній державі. У масштабному протистоянні узурпаторів влади та народу вирішальну роль має відіграти не тільки масовість, а якість опору. Прийшов час зробити докорінні зміни в політичній, соціальній та економічній системі". Про це заявив лідер Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок під час відзначення Дня Соборності України за участі опозиційних сил, які співпрацюють у Комітеті опору диктатурі.

Голова ВО "Свобода" заявив:

"Чи будемо ми спроможні виконати свою місію в цей час, коли в українському суспільстві зростає відчуття загрози, що постає перед нацією і державою, перед кожною людиною у вигляді бездушного диктату кривавої кримінальної олігархії?

Україноненависництво як прояв совкового реваншу штовхає режим на політичні репресії, економічну експлуатацію, соціальне гноблення та духовне мародерство.

Щоденна боротьба за виживання пробуджує генетичну пам'ять та інстинкт самозбереження. Це надихає нові й нові тисячі українців на спротив антиукраїнському антинародному режиму.

Але в масштабному протистоянні узурпаторів влади та народу вирішальну роль має відіграти не тільки масовість, а якість опору. Прийшов час зробити докорінні зміни в політичній, соціальній та економічній системі.

Перш за все, треба повернути віру людей. Це можна зробити, відкрито оголосивши План порятунку України. Не зважаючи на різні ідеології та програми, об'єднані опозиційні сили мусять виробити такий план. Без нього будь-яке об'єднання в очах суспільства буде виглядати пустопорожніми деклараціями та круговою порукою політиків заради отримання депутатських мандатів. Єднати мають гордість, спільні здобутки, а не поділ місць у парламенті!

Не зміна облич при владі – а системні заходи з повалення режиму Януковича, припинення грабунку України і недопущення реваншу.

Маємо дати відповідь на два питання: як здобути перемогу і що робити після її одержання.

Перше. Якими мають бути дії об'єднаних сил опозиції для повалення режиму Януковича?

- викривання фактів зловживань з боку влади та інформування про це громади;

- утворення коаліцій депутатів у місцевих радах;

- систематичне проведення спільних протестних акцій;

- координація діяльності членів комісій, спостерігачів, юристів на виборах;

- план дій на випадок фальсифікації виборів або відмови Януковича визнати свою поразку і спроби утримати владу силовими методами;

Але це – лише тактика повалення режиму. Перемога опозиційних сил на виборах – не самоціль, а лише необхідний інструмент.

Друге. План дій після перемоги об'єднаних опозиційних сил, який передбачатиме не косметичні зміни, а докорінні перетворення.

Потрібно напрацювати перелік першочергових законодавчих ініціатив, які є надважливими для всієї України:

1) Про імпічмент Президенту (сьогодні немає такого Закону, немає навіть механізму оголошення імпічменту! Потрібно чітко виписати процедуру імпічменту та негайно її розпочати. Чому Українці мусять чекати до 2015 року і ще 3 роки терпіти свавілля режиму Януковича?!

Автоматично першим рішення нової Верховної Ради має бути висловлення недовіри уряду Азарова–Тігіпка) і його відставка в повному складі.

2) Про заборону торгівлі землями сільськогосподарського призначення. Наступний парламент – у силі зупинити тотальний дерибан української землі, який запланувала влада.

3) Про стратегічні підприємства, який передбачатиме заборону приватизації стратегічних підприємств та повернення у державну власність незаконно приватизованих.

Потрібно негайно повернути у державну власність енергогенерувальні та енергорозподільчі компанії та гарантувати державний контроль над природними монополіями, такими як "Укрзалізниця", "Укртелеком", ГТС, підприємства водо- та енергопостачання та ін.

4) Про захист української мови – з обов'язковим іспитом з української мови для держслужбовців.

5) Новий Податковий кодекс: низькі податки – для малого бізнесу, високі – для великого, податок на розкіш, скасування податку на україномовну продукцію і так далі.

6) Про формування судової та правоохоронної систем на нових засадах, зокрема, використовуючи досвід Грузії.

7) Виборчий кодекс, який не дозволить крутити виборчим законом як дишлом (заборона платної політичної реклами, пропорційна система з відкритими виборчими списками, справедливий порядок формування комісій, унеможливлення фальсифікацій,);

8) звичайно ж, законопроекти про люстрацію і про заборону комуністичної ідеології. Без них "рух у Європу" – порожні розмови.

9) Про визнання ОУН–УПА. Це – питання історичної справедливості. Українська держава зобов'язана визнати борців за її незалежність.

10) Про денонсацію ганебних Харківських угод Мєдвєдєва–Януковича;

Для режиму Януковича принципово важливо на виборах 2012 року отримати не просту більшість – 226 нардепів і більше, що дозволить йому обрати свого голову парламенту та свого очільника уряду. Мета режиму Януковича – 300 депутатів, які мають змінити Конституцію так, щоб обирати Президента не всенародно, а в парламенті.

Засобом реалізації цього плану є мажоритарники, які в Західній, Північній та Центральній Україні будуть маскуватися під так званих "незалежних" кандидатів. Але як тільки вони потраплять у Верховну Раду – відразу стануть на бік режиму Януковича.

У зв'язку з цим, особлива відповідальність лежить на партіях за потенційних зрадників – так званих "тушок". Україна більше не має такого запасу міцності, щоби пережити чергову епідемію зрад. Тому відмова від взаємної критики не має означати, що не слід викривати тих, хто намагатиметься пролізти в парламент від опозиційних сил, щоби після одержання мандату перейти на бік режиму Януковича.

Також не припустиме будь-яке угодовство з режимом. З тою бандою не можна йти на жодні домовленості – крім прийняття їхньої капітуляції. Будь-яка співпраця з режимом Януковича, отримання від нього посад та інших політичних та бізнесових преференцій мають розглядатися як зрада. Єдині чесні стосунки справжньої опозиції з цією владою – повний бойкот!

У новітній історії України було дві революції. Першу, 1989–1991 років, коли постала незалежна українська держава, не було завершено. Другу, 2004 року, було зраджено. 2012 рік має стати початком третьої революції – революції справедливості – справедливості соціальної і національної, яка завершиться перемогою і перетворить Україну з "держави для олігархів" у державу для українців, де пануватиме соціальна і національна справедливість!

Ідеолог соціального і національного визволення українців Ярослав Стецько, століття з дня народження якого відзначали нещодавно, говорив: "За Україну вільну, Україну соборну! За Україну без холопа і без пана!".

І допоможи нам Боже! Дай нам сили і твердості!

З Богом переможемо!

Слава Україні!".

Фото з події на http://www.svoboda.org.ua/media/photos/027217/

Прес-служба ВО "Свобода"