26 березня 2010 року о 21.30 голова Всеукраїнського об’єднання "Свобода" Олег Тягнибок візьме участь у програмі "Шустер Live" (ТРК Україна").

Іван Виговський походив з української православної шляхти. І як багато її представників, перебував на службі Речі Посполитої, не забуваючи рідної віри та мови. Змолоду вчився в Київській академії, служив у коронному війську, пізніше обіймав посаду урядника Луцького староства. У 1638-1648 роках ротмістр Іван Виговський обіймав посаду писаря в комісара Речі Посполитої при Війську Запорозькому Я. Шембеку.

Іван Виговський був "правою рукою, дорадником і заступником старого гетьмана, мав сильний вплив на Хмельницького, не раз гамував його надто гострі виступи і був посередником між ним та старшиною". Хоча, помираючи, старий гетьман заручився обіцянкою старшини, що його наступником буде Юрій Хмельницький, проте гетьманський син не був достатньо визначною особистістю й не був популярним у колах старшини. Окрім того, можновладці не дуже хотіли, щоб ге ... Читати далі »

Народився 24 березня 1955 року в місті Радехів у Галичині, згодом переселився до Львова. У місті Лева проживав за адресою вул. Фредра, 4. Нині на цьому будинку висить пам'ятна табличка стосовно цього факту. Закінчив диригентське відділення Львівської консерваторії, навчався на композиторському відділенні (клас В.Камінського), яке не закінчив через непорозуміння, штучно створені в радянські часи. Від 1977 — керівник ВІА "Ритми Карпат" Львівського автобусного заводу, від 1979 — художній керівник і соліст ВІА "Ватра" Львівської обласної філармонії, що виконує більшість його пісень донині.

Ігор Білозір був відомий як радикальний український патріот і часто реагував на всілякі провокації. Одна із таких провокацій завершилась фатально... 8 травня 2000 року Ігор разом із друзями сидів у кав'ярні "Цісарськ ... Читати далі »

Від Валуєвського указу 1863 року до Емського акту 1876 року, що фактично діяв до 1906 року, в Україні було введено жорстку цензуру українських книжок, заборону вживання української мови. У діловому мовленні ця заборона діяла аж до 1917 року до приходу до влади Української Центральної Ради. Предметом уваги нової влади були як проблеми української мови, так і мов національних меншин, що проживали на території України. Уже в першій відозві від 9 березня 1917 року Центральна Рада закликала Тимчасовий уряд забезпечити "в найближчім часі право на заведення рідної мови по всіх школах, од нижчих до вищих, по судах і всіх урядових інституціях". А вже 12 березня 1917 року на засіданні Центральної ради було прийняте рішення про те, що "мовою, якою Рада має звертатись, є мова українська". Одним із документів, що підтверджував офіційний статус української мови, був Статут Генераль ... Читати далі »

Так називали сучасники представника козацького роду — Миколу Лисенка.

Для Меморіального музею Миколи Лисенка день 6 листопада ніколи не є суто траурним. О 13.44 (час смерті композитора) включається метроном і звучить запис духовного концерту «Куди піду від лиця твого, Господи» — єдиний твір, написаний ним на канонічний текст.

Видатний піаніст, хоровий диригент, композитор народився 23 березня 1842 року в с. Гриньки (Полтавська область). Микола Віталійович походив зі старовинного козацького старшинського роду. Дістав блискучу освіту. Закінчив Київський університет — природознавчий факультет. Захистив кандидатську дисертацію з біології (про розмноження нитчастих водоростей). Йому пророкували блискучу кар’єру вченого, пропонували залишитися викладати, але Лисенко обрав собі інший шлях, пов’язавши своє життя з музикою. Після навчання в Лейпциз ... Читати далі »